Іммобілізація при переломах стегна
Иммобилизация при переломе бедра входит в комплекс мероприятий по проведению первой помощи пострадавшему. Процедура представляет собой фиксирование поврежденной конечности в неподвижном состоянии. Правильно проведенная первая медицинская помощь снижает риск возникновения добавочных травм смещенными осколками и позволяет без труда доставить пациента в клинику.
При травме бедра используют шину Дитерихса – приспособление, состоящее из костылей, палочки-закрутки и подстопника, или самодельную конструкцию, которую собирают из подручных материалов. Нельзя использовать слишком жесткие или неподходящие по размеру шины. Фиксация должна быть прочной.
Правила транспортной иммобилизации
Транспортная иммобилизация при переломах бедра – это временная фиксация поврежденной области для перевозки пациента в больницу. Перемещать человека надо осторожно, поскольку любое резкое движение может усугубить его состояние: вызвать дополнительные смещения отломков кости и повреждения кровеносной системы бедренной зоны. При сложном переломе шейки бедра больного выводят из шокового состояния, после накладывается шина Дитерихса или пневматическая.
В случае, когда специальных аппаратов нет, используют различные доски, палки, лыжи и прочее. Фиксируют тазобедренный, коленный и голеностопный суставы. Если нет подходящих подручных средств, следует прибинтовать больную ногу к здоровой. Бинтовать очень туго не рекомендуется, чтобы не нарушать процесс кровообращения.
Если иммобилизация при переломе бедра осуществляется врачами, имеются необходимые аппараты, пациенту проводят переливание крови и вводят противошоковый препарат. После делаются инъекции препаратов, которые стимулирует дыхание и сердечнососудистую систему. Перевозят больного в клинику на жестких носилках.
Порядок наложения шины Дитерихса
При переломе бедра проводится иммобилизация специальным приспособлением, которое позволяет зафиксировать и немного вытянуть сустав. При переломе бедра применяется шина Дитерихса. Аппарат сконструирован из наружного и внутреннего деревянных костылей, подстопника и палочки-закрутки, закрепленной к шине шнуром. Костыли состоят из двух фрагментов, которыми регулируют длину аппарата.
Перевозить больного без фиксации травмированной области запрещается.
Перед наложением шины делают инъекции обезболивающих средств. Для закрепления приспособления нужны бинт и ножницы. Перед началом мероприятий иммобилизации необходимо успокоить больного и объяснить, в чем она заключается.
Порядок наложения аппарата:
- Необходимо освободить поврежденную область от одежды (разрезать вещи по швам).
- Урегулировать длину костылей на здоровой ноге пострадавшего.
- Не разувая больного, провести фиксацию стопы перевязывают восьмиобразно к подстопнику. Наружный фрагмент аппарата прикладывают к поврежденной ноге, верхняя часть должна доходить до подмышечной впадины, нижняя – быть длиннее на 8-10 см.
- Наружную часть приспособления вставляют в специальное отверстие в подстопнике. Внутреннюю часть аппарата укладывают в зону паха поврежденной ноги и фиксируют перемычкой под стопой. Оба конца боковых шин закрепляются в подстопнике.
- Подкладывают под голеностопный, коленный, тазобедренный суставы валики из ваты или бинта, чтобы мягкая ткань не сдавливалась.
Кроме того, используют шину Крамера во избежание провисания голени и добавочных смещений отломков кости.
- Закрепляются ремни из подмышечной впадины на противоположное надплечье и на уровне бедер.
- Через отверстие в перемычке необходимо провести шнур и закрепить палочку-закрутку.
- Поворачивая палочку-закрутку, вытягивают конечность (диаметральные перекладины аппарата доходят до паха и подмышки).
- После закрутку фиксируют под стопой за выступ наружной шины.
- Детали аппарата закрепляют бинтовой повязкой по спирали от стопы до тазобедренного сустава.
Наложение самодельных шин
Перевозка больного с переломом бедра осуществляется после проведения транспортной иммобилизации, которая обеспечивает неподвижность травмированной конечности и помогает избежать добавочных смещений костных отломков и повреждений мягких тканей.
При переломах фиксацию можно осуществить подручными средствами: лыжами, рейками, пучками хвороста, досками.
Поврежденную конечность фиксируют с двух сторон. Самодельные шины накладываются в соответствии с анатомическим строением травмированной области. Одна часть шины прикладывается с наружной, вторая с внутренней стороны конечности. Под суставы обязательно подкладываются валики для нормального кровообращения. При необходимости фиксируют также заднюю область.
Интересно почитать какие суставы должна фиксировать шина при переломе бедра.
Для правильного наложения шины необходимо:
- фиксировать конечность непосредственно на месте происшествия (запрещено переносить пострадавшего, поскольку это может привести к добавочным повреждениям),
- помнить, что снимать одежду и обувь запрещено (если одежда сильно сдавливает и мешает, ее разрезают).
Порядок наложения шины:
- Останавливают кровотечение, если таковое имеется.
- На рану следует наложить стерильную повязку.
- Купировать болевой синдром анальгетиками или другими средствами.
- Поврежденной ноге придать анатомически корректное положение (без усилий, по возможности).
- При закрытом типе повреждения проводится легкое вытяжение ноги по оси (без специальной подготовки делать вытяжение запрещается).
- При переломах бедра иммобилизуют тазобедренный, коленный и голеностопный суставы. Накладывается наружная, внутренняя и задняя шины. Длина наружной и задней шин должна быть одинаковой. Они фиксируются бинтом на уровне лодыжки, колена и бедра. Наружная часть дополнительно прибинтовывается к телу.
Перекладывают на носилки больного без резких движений, поддерживая поврежденную конечность. Транспортная иммобилизация проводится по правилам, условно названным «трижды осторожно».
- сделать перевязку,
- зафиксировать конечность шиной,
- переложить больного на носилки для перевозки в больницу.
При транспортной иммобилизации нужно избегать следующих ошибок:
- Использование коротких шин. Недостаточная длина не обеспечивает желательную фиксацию конечности.
- Слишком жесткие шины. Шины из твердых материалов необходимо предварительно обернуть бинтом или марлей.
- Некорректная шина, не соответствующая анатомическому расположению травмы.
- Слишком слабая повязка. Фиксация конечности должна быть наиболее прочной.
- При кровотечении запрещено закрывать фиксирующей повязкой область повреждения, особенно место жгута.
- В зимний период необходимо обеспечить тепло для поврежденной конечности. Длительное нахождение на холоде, особенно при кровотечении, может стать причиной отморожения.
Больного перевозят в лежачем положении во избежание кровотечения или развития эмболии. Во время перевозки следят за цветом конечности: если происходит изменение цвета кожи, необходимо ослабить повязку. Правильная транспортная иммобилизация позволит избежать возможных осложнений при переломе шейки бедра.
Источник
Із-за частих ускладнень і травматичного шоку, пошкодження стегнової кістки характеризується як небезпечна травма у важкій формі.
- Перелом стегна: симптоми, лікування
Травми розпізнають по локалізації вогнища:
- у верхній частині;
- у центральному;
- і нижньому відділі.
Верхня частина піддається ушкодженню у 50% епізодів травм. Спробуємо розібратися, які суглоби підлягають фіксації при переломі стегна.
Фіксація
Фіксація необхідна трьох суглобів нижньої кінцівки:
- голеностопу;
- коліну;
- тазостегнового.
При відкритій травмі необхідно зробити зупинку кровотеч, а потім проводити знерухомлення.
Для проведення процедури потрібно приготувати 3 шини різного розміру:
- зовнішню – довжина повинна відповідати розміру від стопи до пахви;
- внутрішню – від стопи до зони паху;
- задню – від сідниць до стопи.
Вони щільно кріпляться і прилягають до тіла потерпілого.
Іммобілізація
Надання допомоги при ураженні стегнової кістки, незалежно від місця травми, передбачає накладання шини з неодмінним знерухомленням суглобів по всій довжині ноги. Потерпілому призначаються знеболюючі.
Найбільш результативною і часто використовуваною, зручною для потерпілого вважається шина Дітеріхса, яка виготовляється на підприємствах з виробництва медичного обладнання. На першому етапі допомоги накладається саме вона.
Перед початком процесу під ногу постраждалого укладають (на 10 см вище п’яти і до лопатки) дві суміщені шини Крамера, це дозволяє без болю і швидко накласти шину Дітеріхса при переломі стегна.
Техніка виконання заходів з шиною Дітеріхса
Іммобілізація при переломі стегна відбувається шляхом підбору двох половин шини під параметри постраждалого:
- розсовується зовнішня деталь на відстань від стопи до пахвової западини, внутрішня від паху до стопи. Вони повинні бути зміщені так, щоб виступати за підошву на 10 см;
- при переломі стегна необхідно фіксувати деталі конструкції (бранші). Отвори повинні співпасти для подальшої вставки в них кріпильного стрижня (шпенька). При транспортуванні потерпілого, щоб уникнути зсуву, 2 деталі фіксуються між собою за допомогою бинта;
- для зручності потерпілого до верхніх частин милиць, що упираються в промежину і в зону пахви, кріплять накладки, у вигляді широкого шару вати або подушечки;
- перед закріпленням підошовної перегородки прокладають тонкий шар вати.
- обов’язково потрібно надійно зафіксувати п’яткову кістку, в іншому випадку пов’язка зміститься, і витягування не матиме потрібного результату;
- при накладенні шини, ногу, коліно і ділянку проекції великого вертлюга покривають ватою. Два милиці заводять знизу в дротові скоби з підошовної поперечини.
- крепительными лямками, передбаченими в комплекті, через отвори, приєднують пристосування до тіла;
- за стопу необхідно підтягнути кінцівку до місця виправлення. Поперечні планки повинні упиратися в пах і пахву. У цьому положенні стопа фіксується з допомогою закрутки;
- надійно фіксуючи, за допомогою бинта, без великих проміжків, шину накладають до тіла. На грудях, гомілці і стегні, кріплення повинен бути міцним. При транспортної іммобілізації утворюють кільця, які формують з восьмишарового гіпсового бинта – 2 кільця на тулубі, 3 на нозі;
- для збільшення надійності фіксації, спрощення зміни позиції і місця розташування травмованого, необхідно завершити процедуру додатковим накладанням шини Крамера.
При недоступності фіксуючої конструкції Дітеріхса, для іммобілізації застосовують сходові шини.
Методика використання сходової шини
- По довжині скріплюють дві шини. При цьому нижній край однієї загортають на 20 див. Отримана ніша придатна для фіксації по зовнішній бічній частині травмованої кінцівки до зони пахв;
- іншу застосовують для фіксації по внутрішній стороні стегна.
Щоб иммобилизовать потерпілого при використанні сходової шини, потрібно виконати аналогічні маніпуляції, як і при накладанні шини Дітеріхса. Пристосування виготовляють з пластику.
Шина з підручних матеріалів
При відсутності на місці травми шин промислового виробництва, іммобілізація для транспортування відбувається з використанням знаходяться під рукою коштів – плоских дощок, палиць і т. д. Їх довжина залежить від зросту потерпілого. Їх кількість повинна бути розрахована з урахуванням необхідності іммобілізації всіх суглобів постраждалої ноги.
Іммобілізація травмованої кінцівки часом є необхідною частиною лікувальних заходів при травмі стегна. Це може статися за таких обставин:
- при відсутності можливості оперативного втручання з-за несприятливих показників життєдіяльності організму;
- при порушеннях психіки у хворого і важких неврологічних захворюваннях;
- при відсутності можливості самостійно пересуватися.
Ця мобілізація необхідна для виконання деяких лікувальних впливів, пов’язаних з життям пацієнта.
Проведення знерухомлення для транспортування хворого необхідно виконувати тільки знає людині, в іншому разі можуть виникнути ускладнення, пов’язані із зміщенням і т. д. В цьому випадку дочекайтеся приїзду медиків, які нададуть допомогу потерпілому. Свідку події досить укласти травмованого на спину, дати знеболюючий засіб і, по можливості, заспокоїти.
Источник
ÐÑи пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно запобÑгÑи ÑÑÑ Ñ ÐºÑнÑÑвки
У ÑÑаÑÑÑ ÑозповÑдаÑÑÑÑÑ Ð¿Ñо Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑдноÑÑÑ ÑммобÑлÑзаÑÑÑ Ð¿Ñи пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ ÑÑегна. ÐпиÑÐ°Ð½Ñ ÑÐµÑ Ð½Ñки ÑÑзновидÑв ÑммобÑлÑзаÑÑÑ.
ÐÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв поÑинаÑÑÑÑÑ Ð²Ð¶Ðµ в Ð¼Ð¾Ð¼ÐµÐ½Ñ ÑÑанÑпоÑÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð°ÑÑÑнÑа в медпÑнкÑ. ÐÑавилÑно пÑоведена ÑммобÑлÑзаÑÑÑ Ð¿Ñи пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ ÑÑегна (femur) Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¾ÑÑÐºÐ¾Ñ ÑÑпÑÑного лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² подалÑÑомÑ.
ÐмÑÑÑ ÑÑаÑÑÑ
- Ðебезпека пеÑеломÑ
- ÐÐµÐ¾Ð±Ñ ÑднÑÑÑÑ ÑммобÑлÑзаÑÑÑ
- Ðиди ÑммобÑлÑзаÑÑÑ
- ТеÑ
нÑка пÑоведеннÑ
- ТÑанÑпоÑÑна ÑммобÑлÑзаÑÑÑ
- ÐÑкÑвалÑна ÑммобÑлÑзаÑÑÑ
Ðебезпека пеÑеломÑ
ÐÐ»Ñ ÑÑвÑÐ´Ð¾Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñого, з ÑÐºÐ¾Ñ Ð¼ÐµÑÐ¾Ñ Ð¿ÑоводиÑÑÑÑ ÑммобÑлÑзаÑÑÑ Ð¿Ñи пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ð°Ñ femur, поÑÑÑбно ÑозÑмÑÑи, Ñим небезпеÑна ÑÑавма Ð´Ð»Ñ Ð»Ñдини. ÐаÑампеÑед Ñе ÑнÑенÑÐ¸Ð²Ð½Ñ Ð±Ð¾Ð»Ñ, ÑÐºÑ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ Ð¿ÑизвеÑÑи до болÑового ÑокÑ. СÑегнова кÑÑÑка одна з найбÑлÑÑÐ¸Ñ , навколо Ð½ÐµÑ Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑÐ¶Ð½Ñ Ð¼’Ñзи, пÑÐ¾Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑ Ð¼Ð°Ð³ÑÑÑÑалÑÐ½Ñ Ð°ÑÑеÑÑÑ Ñа Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ Ð½ÐµÑви.
ÐÑ Ð¿Ð¾ÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑизводиÑÑ Ð´Ð¾ ÑозвиÑÐºÑ Ð½ÐµÐ·Ð²Ð¾ÑоÑÐ½Ð¸Ñ ÑÑкладненÑ. РкÑовоÑеÑÑ Ñз ÑÑÐµÐ³Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ñ Ð°ÑÑеÑÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ñ Ð»ÐµÑалÑний ÑезÑлÑÑÐ°Ñ Ð¿ÑоÑÑгом декÑлÑÐºÐ¾Ñ Ñ Ð²Ð¸Ð»Ð¸Ð½.
ÐеÑелом ÑÑÐµÐ³Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ñ ÐºÑÑÑки ÑвлÑÑ ÑÐ¾Ð±Ð¾Ñ Ð·Ð½Ð°ÑÐ½Ñ Ð½ÐµÐ±ÐµÐ·Ð¿ÐµÐºÑ
ÐÐµÐ¾Ð±Ñ ÑднÑÑÑÑ ÑммобÑлÑзаÑÑÑ
Ð ÑÑÐ°Ñ ÑваннÑм виÑезазнаÑÐµÐ½Ð¸Ñ Ð¾ÑобливоÑÑей ÑÑавми Ñ Ð²Ð¸Ð·Ð½Ð°ÑаÑÑÑÑÑ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑднÑÑÑÑ Ð¿ÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ ÑммобÑлÑзаÑÑÑ.
Цей Ð·Ð°Ñ Ñд Ð½Ð°Ð´Ð°Ñ Ð½Ð°ÑÑÑÐ¿Ð½Ñ ÐµÑекÑи:
- доÑÑгаÑÑÑÑÑ Ð½ÐµÑÑÑ Ð¾Ð¼ÑÑÑÑ ÐºÑÑÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑламкÑв;
- попеÑеджаÑÑÑÑÑ ÑозбÑжнÑÑÑÑ Ð·Ð»Ð°Ð¼Ð°Ð½Ð¾Ñ ÐºÑÑÑки;
- знижÑÑÑÑÑÑ Ñизик поÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¸ÑнÑÑ Ñканин;
- полегÑÑÑÑÑÑÑ Ð±Ð¾Ð»ÑÐ¾Ð²Ñ Ð²ÑдÑÑÑÑÑ.
ÐммобÑлÑзаÑÑÑ Ð¿Ñи вÑдкÑиÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÐµÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ femur пеÑедбаÑÐ°Ñ Ñ ÑимÑаÑÐ¾Ð²Ñ Ð·ÑÐ¿Ð¸Ð½ÐºÑ ÐºÑовоÑеÑÑ.
Ðиди ÑммобÑлÑзаÑÑÑ
РзалежноÑÑÑ Ð²Ñд мÑÑÑÑ Ñ ÑÐµÑ Ð½Ñки пÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ ÑозÑÑзнÑÑÑÑ Ð´Ð²Ð° види ÑммобÑлÑзаÑÑÑ:
- ÑÑанÑпоÑÑна ÑммобÑлÑзаÑÑÑ, Ñка пÑоводиÑÑÑÑ, Ñоб доÑÑавиÑи лÑÐ´Ð¸Ð½Ñ Ð² лÑкаÑнÑ, не поÑиливÑи його ÑÑан;
- гÑпÑова ÑммобÑлÑзаÑÑÑ, Ñо Ñ ÐµÐ»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ñом лÑкÑваннÑ.
Ðбидва меÑоди однаково необÑ
ÑÐ´Ð½Ñ Ñ Ð¼Ð°ÑÑÑ ÑÑÑÐ¾Ð³Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾ пÑоведеннÑ. Ðалежно вÑд оÑобливоÑÑей ÑÑкодженнÑ, ÑеÑ
нÑка ÑммобÑлÑзаÑÑÑ Ð±Ñде вÑдÑÑзнÑÑиÑÑ.
ÐммобÑлÑзаÑÑÑ Ð¿ÑоводиÑÑÑÑ ÑÑзними ÑпоÑобами
Ð¢ÐµÑ Ð½Ñка пÑоведеннÑ
Щоб лÑкÑвалÑна Ñ ÑÑанÑпоÑÑна ÑммобÑлÑзаÑÑÑ Ð½Ð°Ð´Ð°Ð²Ð°Ð»Ð° належний еÑекÑ, ÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑÑбно пÑавилÑно. ÐÑоводиÑÑÑÑ Ð¿ÑоÑедÑÑа ÑÑзними ÑпоÑобами, Ñ Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ ÑÑнÑÑ ÑÐ²Ð¾Ñ ÑнÑÑÑÑкÑÑÑ.
ТÑанÑпоÑÑна ÑммобÑлÑзаÑÑÑ
Ðа вÑдÑÑÑноÑÑÑ ÑпеÑÑалÑÐ½Ð¸Ñ Ñин надÑйно заÑÑкÑÑваÑи Ð½Ð¾Ð³Ñ Ð¿Ñи пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ð´Ð¾ÑиÑÑ Ñкладно. ТомÑ, ÑкÑо Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²ÑÑÑÑ Ð´Ð¾ÑекаÑиÑÑ Ð¿ÑиÑÐ·Ð´Ñ Ð¼ÐµÐ´Ð¸ÐºÑв, кÑаÑе залиÑиÑи лÑÐ´Ð¸Ð½Ñ Ð»ÐµÐ¶Ð°Ñи неÑÑÑ Ð¾Ð¼Ð¾.
СамоÑÑÑйно намагаÑиÑÑ Ð¿ÑовеÑÑи ÑммобÑлÑзаÑÑÑ Ð½Ðµ поÑÑÑбно, Ñе може ÑÑлÑки наÑкодиÑи. ÐÑÐºÐ°Ñ Ð·ÑобиÑÑ Ð¼Ð°Ð½ÑпÑлÑÑÑÑ ÑкÑÑно Ñ Ð· викоÑиÑÑаннÑм Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑÐ´Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð°ÑобÑв.
ТаблиÑÑ. Ð Ñзновиди Ñ ÑÐµÑ Ð½Ñка ÑммобÑлÑзаÑÑÑ:
ÐÑже важливо, Ñоб доÑÑимÑвавÑÑ Ð¿ÑавилÑна пÑоÑÑжнÑÑÑÑ ÑммобÑлÑзаÑÑÑ. ÐÐ¾Ð³Ñ ÑÑкÑÑÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÑÑÑÑ â вÑд пÑдоÑви до лонного зÑленÑваннÑ. ÐоÑÑÑбно ÑÑежиÑи, Ñоб Ñина макÑималÑно ÑÑлÑно пÑилежала до кÑнÑÑвки.
ÐÑи ÑÑкÑаÑÑÑ ÑÑ Ð·Ð°Ð²’Ñзками Ñа ÑÑ Ð·Ð°ÐºÑÑплÑÑÑÑ Ð±Ð¸Ð½Ñами ÑÑлÑно, але Ñоб вони не пеÑеÑиÑкали ÑÑдини Ñ Ð½ÐµÑви. ÐÑи наÑвноÑÑÑ Ð²ÑдкÑиÑÐ¾Ñ Ñани Ñ ÐºÑовоÑеÑÑ Ð½Ð°ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°ÑÑÑ Ð´Ð¶Ð³ÑÑ Ñ ÑÑеÑилÑÐ½Ñ Ð¿Ð¾Ð²’ÑзкÑ.
ÐÑкÑвалÑна ÑммобÑлÑзаÑÑÑ
У бÑлÑÑоÑÑÑ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑв лÑкÑÑÑÑ Ð¾Ð¿ÐµÑаÑивним ÑпоÑобом, оÑобливо Ñ Ð»ÑÑнÑÑ Ð»Ñдей. Ðднак не завжди Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²ÑÑÑÑ Ð¿ÑовеÑÑи опеÑаÑÑÑ â з-за Ð²Ð°Ð¶ÐºÐ¾Ñ ÑÑпÑÑнÑÐ¾Ñ Ð¿Ð°ÑологÑÑ Ð°Ð±Ð¾ вÑдмови паÑÑÑнÑа. У ÑÐ°ÐºÐ¸Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ°Ñ Ð·Ð°ÑÑоÑовÑÑÑÑÑÑ Ð³ÑпÑова ÑÑкÑаÑÑÑ.
ÐÐ»Ñ Ð»ÑкÑвалÑÐ½Ð¾Ñ ÑммобÑлÑзаÑÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾ÑиÑÑовÑÑÑÑ Ð³ÑпÑ
ÐÑоÑÑжнÑÑÑÑ ÑммобÑлÑзаÑÑÑ Ð² ÑÑÐ¾Ð¼Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑ Ñакож макÑималÑна â вÑд пÑдоÑви до попеÑÐµÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð°ÑÑÑ. Ðа попеÑÐµÐºÑ ÑоблÑÑÑ ÑвоÑÑÑдний гÑпÑовий поÑÑок, Ñкий надÑйно закÑÑплÑÑ Ð¿Ð¾Ð²’ÑÐ·ÐºÑ Ñ Ð½Ðµ Ð´Ð°Ñ Ñй змÑÑÑваÑиÑÑ.
ÐÑпÑова ÑммобÑлÑзаÑÑÑ Ð¿Ñи пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ Ñийки ÑÑегна пÑоводиÑÑÑÑ Ð²ÐºÑай ÑÑдко, Ñак Ñк ÑÑ Ð¾Ð±Ð»Ð°ÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð³Ð°Ð½Ð¾ поÑÑаÑаÑÑÑÑÑ ÐºÑов’Ñ Ñ Ð¿ÐµÑеломи гоÑÑÑÑÑ Ð´Ñже повÑлÑно. Ð Ð´Ð°Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑ ÐºÑаÑе пÑоводиÑи опеÑаÑÑÑ ÐµÐ½Ð´Ð¾Ð¿ÑоÑезÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÑглоба. ÐеÑалÑнÑÑе пÑо Ñе ÑозповÑÑÑÑ ÑÐ°Ñ ÑвеÑÑ Ñ Ð²Ñдео в ÑÑй ÑÑаÑÑÑ.
ÐÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеломÑв femur гÑпÑовими пов’Ñзками здÑйÑнÑÑÑÑ Ð² оÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ñ Ð»Ñдей, коли Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ Ð·Ð¼ÑÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑламкÑв або воно мÑнÑмалÑне. УÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ñ Ð·Ð¼ÑÑеннÑм лÑкÑÑÑÑ Ð¼ÐµÑодом ÑкелеÑного виÑÑÐ³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ за Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ð°Ð¿Ð°ÑаÑа ÐлÑзаÑова.
Ð¦Ñ ÑпоÑоби Ñакож Ñ ÑÑзновидами ÑммобÑлÑзаÑÑÑ.
Ðажливо! ÐммобÑлÑзаÑÑÑ Ð¿Ñи пеÑÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ ÑÑегна повинна бÑÑи пÑоведена Ñк пÑд ÑÐ°Ñ ÑÑанÑпоÑÑÑваннÑ, Ñак Ñ Ð¿Ñи лÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÑавми. ÐдÑйÑнÑÑÑÑÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° ÑÑзними ÑпоÑобами â в залежноÑÑÑ Ð²Ñд Ñ Ð°ÑакÑеÑиÑÑик ÑÑÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑнÑÑвки.
Источник