Фіксація перелому гомілки
На думку багатьох уболівальників, лідерство серед видовищно-жахливих спортивних травм впевнено утримує перелом кісток гомілки. Складність травм полягає не стільки у лікуванні чи відновленні (хоча певні складності є і у цьому), скільки у механізмі нанесення ушкодження та сам вигляд кінцівки у момент отримання травми.
Такі спортивні жахи завжди емоційно сприймаються глядачами, викликають психологічний шок у самого спортсмена, а у стрічку новин відео з нанесенням травми часто потрапляє з позначкою 18+. Я давно хотів описати усі нюанси, що пов’язані з такими травмами, але не знаходилося зручного моменту. При цьому завжди у голові виринав образ Люка Шоу, але ця трагічна історія відбулася ну надто вже давно. Проте недавно до думки написати про цю спортивну травму мене повернув Демба Ба з жахливим епізодом у китайській Суперлізі, а останньою краплею стала важка травма французького атлета у Ріо, у якого також діагностували подвійний перелом кісток гомілки.
Отож, що відбувається з ногою під час цієї жахливої травми? Які існують методи лікування? Скільки часу необхідно для відновлення після такого складного перелому? Про все це, і навіть більше, Вам розповість блог «Спортивний медик» у черговому матеріалі.
Анатомія
Перелом гомілки − це ушкодження великогомілкової або малогомілкової кісток, а інколи і їх обох, внаслідок впливу певних пошкоджуючих факторів. Ця травма є доволі поширеною, і загалом становить біля 20% від загальної кількості переломів.
Гомілка – частина скелета між стегном і стопою, що складається з двох трубчастих кісток (великої і малої гомілкових). Основне навантаження бере на себе великогомілкова кістка. Виростки (виступи у верхній частині великогомілкової кістки) з’єднуються зі стегновою кісткою, утворюючи нижню суглобову поверхню колінного суглоба. Своєю нижньою частиною великогомілкова кістка сполучається з таранною кісткою, утворюючи гомілковостопний суглоб.
Малогомілкова кістка розташовується із зовнішнього боку, збільшуючи стабільність і міцність гомілки. Обидві кістки гомілки з’єднуються між собою (вгорі – за допомогою загального зчленування, в середній частині – за допомогою міжкісткової мембрани, внизу – за допомогою зв’язок). На нижніх кінцях обох кісток гомілки є виступи (кісточки), які з двох боків охоплюють гомілковостопний суглоб і надають йому поперечну стабільність.
Як правило, причиною перелому стає зовнішній чинник. Це може бути як акцентований удар у ділянку діафізу кістки, так і значний тиск ззовні при зафіксованому положенні стопи. Також подібні переломи можуть виникати і під час серйозних системних захворювань організму, таких як саркома чи остеомієліт.
Мехаізм травми та її види
Як вже зазначалося вище, причини таких складних переломів найрізноманітніші. Так Люк Шоу та Демба Ба отримали цілеспрямований удар у ділянку діафізу великогомілкової кістки, що призвело до перелому обох анатомічних структур гомілки. А французький гімнаст Самір Аїт Саїд спровокував перелом кісток гомілки невдалим приземленням після складного стрибка, який на завершальній фазі виконання вимагав стабільності у гомілковостопному та колінному суглобах.
Залежно від локалізації травматологія розрізняє:
- переломи кісток гомілки в її верхній частині (переломи шийки і головки малогомілкової кістки, переломи горбистості і виростків великогомілкової кістки);
- переломи кісток гомілки в її середній частині (ізольовані діафізарні переломи великогомілкової та малогомілкової кістки, переломи діафізів обох кісток гомілки);
- переломи кісток гомілки в її нижній частині (переломи кісточок).
Слід зазначити, що найстрашніші для ока пересічного уболівальника переломи − діафізарні, тобто переломи обох кісток гомілки, яких і зазнали вищезгадані спортсмени.
Симптоми
Діафізарний перелом кісток гомілки супроводжується такими симптомами:
- різкий біль в області ушкодження;
- набряк та синюшність гомілки;
- значна та помітна деформація гомілки;
- відхилення стопи назовні;
- крепітація (звук хрускоту уламків кісток);
- патологічна рухливість уламків кістки;
- неможливість опори на ушкоджену ногу.
Перша допомога під час перелому гомілки
Перша допомога під час перелому гомілки полягає в її надійній фіксації, що допомагає уникнути додаткових ускладнень. За будь-яких переломів даної локалізації проводять накладання шини. Осколковий перелом гомілки вимагає особливої обережності під час транспортування до стаціонару, оскільки надмірна рухливість кісток може спровокувати відкритий перелом. За відкритого перелому пацієнту необхідно накласти джгут, оскільки в цьому місці проходять артерії, які під час пошкодження провокують сильну кровотечу.
Діагностика та лікування
Діагностування діафізарного перелому не складає значних труднощів для знаючого травматолога, адже зазвичай зовнішніх ознак вистачає, щоб зрозуміти, яка проблема трапилася зі спортсменом. Не зважаючи на це, лікарі обов’язково роблять рентгенографію дистального відділу ноги у двох проекціях задля підтвердження діагнозу та встановлення нюансів перелому, а також визначення місця розташування основних уламків.
/Рентгенографія ноги Демби Ба після отриманого перелому гомілки/
Як правило, травми, що стали темою нашої розмови, не заліковуються консервативним шляхом, адже супроводжуються утворенням уламків кісток та їхнім подальшим зміщенням, які вимагають репозиції. Таким чином, методом вибору у лікуванні таких переломів для більшості провідних травматологів-ортопедів є остеосинтез.
Остеосинтез − (грец. osteon (кістка) + synthesis (з’єднання)) — це хірургічне з’єднання уламків кісток у правильному положенні з метою стабільної фіксації аж до повної їхньої консолідації (кісткового зрощення) і досягнення відновлення цілості й функції кістки.
В свою чергу методи остеосинтезу поділяються на такі:
1. Внутрішній (занурювальний):
— внутрішньокістковий (інтрамедулярний);
— на зовнішньо кістковий;
— із застосуванням інших фіксаторів (гвинти, спиці та ін.);
— комбінований, коли застосовується декілька варіантів фіксації.
2. Зовнішній (зовнішній черезкістковий) — остеосинтез, обов’язковим елементом якого є зовнішня, розташована над шкірою, конструкція та елементи її зв’язку з кісткою (спиці, стрижні).
/Нога Люка Шоу після проведеного остеосинтезу/
Ця процедура задля успішності її проведення вимагає доволі довгого періоду часу, адже остеосинтез може проходити біля 4-6 тижнів. Після цього постраждалому накладають гіпсову лангету на період від 3 до 5 місяців. Всі терміни залежать від виду травми, особливостей розташування уламків, фізіологічних особливостей пацієнта та інших факторів.
Якщо ми говоримо про відновлення травм у спортсменів, то тут важливою є професійна реабілітація під наглядом спортивного лікаря та відновлення загальної спортивної підготовки хворого. Однак тільки після піврічного терміну лікування, розпочинається ранній етап реабілітації, що включає мобілізацію м’язів, які розташовуються поруч і відіграють важливу роль у рухах гомілки.
Після тривалого періоду реабілітації, метою якого є повернення пацієнта до нормального соціально-активного життя, розпочинається період спортивної фізичної підготовки спортсмена. Загалом відновлення після таких травм складе біля року. Тільки тоді спортсмен зможе знову набути хорошої спортивної форми, яка допоможе йому продовжити свою спортивну кар’єру.
Як підсумок хочу зазначити, що легких травм не буває. Кожна з них вимагає не стільки лікування, скільки довготривалої індивідуальної реабілітаційної програми під професійним наглядом спортивного реабілітолога, який би зміг її розробити і застосувати з опорою на передові технології у спортивній галузі.
Источник
Перелом гомілки може мати різну тяжкість, яка визначається типом пошкодження, локалізацією травми та іншими характерними ознаками. При підозрі на перелом ноги потерпілому потрібно правильно надати допомогу, при цьому екстрені заходи можуть вимагати зупинки кровотечі, яке можливо при зміщенні зламаної кістки. Лікування та реабілітація залежать від характеру травми, але існують загальні риси для періоду відновлення.
1 Класифікація
Перелом гомілки класифікують за кількома ознаками:
- локалізація ушкодження;
- характер перелому;
- кількість кісткових уламків;
- ступінь пошкодження суглобів і м’яких тканин.
Типи травм та їх характеристики:
| Характеристика травми | Типи | Фото |
|---|---|---|
| Кількість утворених кісткових відламків | Поділяють на одиничні і множинні:
| |
| Лінія перелому і форма краю уламка | Виділяють наступні лінії перелому:
За формою краю уламка:
| |
| Наявність зсуву | Зміщення визначається розташуванням кісткових відламків:
| |
| Наявність/відсутність пошкодження м’яких тканин | При відкритих переломах, крім порушення цілісності кістки, є відкрита рана, утворена в результаті розриву м’язової тканини. Виглядає це, як стирчить відламана кістка. Виникає кровотеча, інтенсивність якого залежить від виду пошкоджених кровоносних судин. При закритих переломах шкірний покрив гомілки залишається цілісним, а м’язова структура пошкоджується мінімально | |
| Наявність/відсутність пошкодження колінного або гомілковостопного суглоба | Переломи гомілки можуть бути:
|
Переломи можуть бути однієї або обох кісток, подвійний перелом ) гомілки, зачіпати її верхню, середню або нижню третину.
Виділяють три виду перелому:
- Перелом проксимальної частини гомілки (верхня третина ). У цьому випадку можуть бути пошкоджені виростки і горбистості великої гомілкової кістки або шийки і головки малогомілкової кістки.
- Перелом середньої частини, тобто диафизов кісток — подовжені ділянки кісток між потовщеннями на кінцях.
- Перелом дистальної частини (нижня третина). Він може зачіпати щиколотки.
У першому і третьому випадку практично завжди пошкоджуються колінні і гомілковостопні суглоби. Подібні травми є вкрай тяжкими.
Ступеня тяжкості переломів:
| Ступінь тяжкості травми | Типи ушкоджень |
|---|---|
| Клас А — легкі переломи | Закриті переломи, які не викликають сильного пошкодження м’яких тканин |
Клас В — середня тяжкість | Відкриті і закриті переломи, що призводять до травматизації м’яких тканин. Однак суглоби і нерви не пошкоджені |
| Клас С — важкі травми | Переломи, що призводять до пошкодження кровоносних судин, нервів та суглобів |
виникає сильний біль, і набрякає голеностоп. Стопа може бути звернена назовні або досередини, спертися на ногу неможливо
Можна використовувати будь-які стандартні шини: пневматичні, пластмасові. Якщо їх немає, то використовують підручні засоби: дошки, хмиз, смужки заліза і т. д. Накласти шину потрібно від верхньої третини стегна до кінчиків пальців ноги, при цьому кінцівку в колінному суглобі повинна бути випрямлена, а в гомілкостопі зігнута під прямим кутом. Фіксуючі елементи примотуються до ноги і тулуба бинтами, а під ними укладають тканину, вату або поролон.
4 Лікування
В умовах стаціонару пацієнту проводять рентген. Для визначення стану та ступеня ушкодження м’яких тканин — МРТ і КТ.
Лікування залежить від тяжкості травми. Методи терапії також відрізняються залежно від локалізації пошкодження:
Переломи диафизов гомілки лікуються набагато легше. Ходити в гіпсі (лонгете) зазвичай припадає 2-3 тижні. Після його зняття пацієнт починає пересуватися на милицях, але наступати на пошкоджену ногу не можна. Тільки через 3 місяці дозволяється спиратися на ногу під час ходьби, але цей час може бути відстрочено у залежності від тяжкості травми і від того, як зростається кістка. З цього періоду починають проходити сеанси масажу і фізіотерапії.
Зазвичай, через 2-3 тижні після зняття гіпсової пов’язки, пацієнту дозволяється займатися лікувальною фізкультурою. Використовують вправи, які дозволять поступово відновити рухливість в ушкодженому суглобі.
Термін зрощення кістки та реабілітації при дистальних і проксимальних переломах може варіюватися від тяжкості травми. У цих випадках відновлення має свої характерні особливості.
5 Реабілітація
В процесі реабілітації потрібно виконувати комплекс заходів, які спрямовані на швидке зрощення кісткової тканини та відновлення функціональності пошкодженої кінцівки. Н ужно досягти наступних цілей:
- запобігти атрофію м’язів гомілки і стегна;
- нормалізувати кровообіг в м’язовій тканині і сухожиллях (так вони заживають швидше);
- тонізувати м’язи гомілки;
- усунути застійні явища;
- відновити рухливість в колінному і гомілковостопному суглобі;
- нормалізувати рухову активність ноги.
Для досягнення цих цілей рекомендується використовувати наступні методи:
- Лікувальна фізкультура. Потрібно щодня виконувати спеціальні вправи. Інтенсивність і обсяг навантаження повинен бути встановлений лікарем.
- Масаж і розтирання. Ці процедури дозволяють забезпечити нормальну рухливість в суглобах, запобігти дистрофію м’язів і утворення рубців у м’яких тканинах.
- Фізіотерапевтичні процедури. Вони роблять благотворний вплив на весь організм, покращуючи обмінні процеси, прискорюючи загоєння ран і відновлення кісток.
- Дієтичне харчування. Для успішного зрощування кісток їжа повинна заповнювати організм необхідними мікроелементами і вітамінами.
Всі ці методики використовуються в комбінації один з одним. Реабілітація зазвичай триває від 2 до 4 місяців. Її можна умовно поділити на декілька етапів:
- 2-3 тижні від моменту зняття гіпсу — в цей період використовують щадну лікувальну фізкультуру, розтирання і масажі.
- 2-3 місяці після закінчення першого етапу — починають розробляти колінні і гомілковостопні суглоби.
- 1 місяць після другого етапу — поступово відновлюють рухову активність.
5.1 Розтирання і масаж
На першому етапі реабілітації потрібно обов’язково робити легкі погладжування руками, зачіпаючи всі м’язові структури гомілки. Розтирання шкіри здійснюють із застосуванням кремів з вмістом речовин, що сприяють відновленню тканин:
- кедрова олія;
- Хондроксид;
- Колаген Плюс і т. д.
У доповненні до масажу рекомендують водні процедури для хворої ноги з морською сіллю. Корисні будуть воскові та озокеритові обгортання.
5.2 Харчування
Для успішної реабілітації в раціоні повинні бути продукти, багаті кремнієм і кальцієм. Ці мікроелементи містяться в рибі, сої, сирі, лісових горіхах, квасолі, малині і т. д.
В достатній кількості в організм повинен надходити вітаміни D, C. Без них представлені мікроелементи не зможуть повноцінно засвоюватися. Перший можна легко заповнити, частіше перебуваючи під сонячними променями.
5.3 Фізіотерапевтичні процедури
У перші 10 днів після перелому будуть корисні:
- інтерференційні струми — вони сприяють розсмоктуванню гематом, зняттю набряків і усуненню болю;
- ультрафіолетове опромінення — знищують патогенні бактерії, запобігають попадання інфекції рани;
- електрофорез з бромом — допоможе від сильного больового синдрому.
Після протягом місяця слід продовжити сеанси інтерференційних струмів і ультрафіолетового опромінення. До них додають УВЧ-терапію, яка сприяє посиленню імунітету і поліпшення кровообігу.
5.4 Вправи
На першому етапі відновлення вправи не повинні навантажувати кінцівку, оскільки вони можуть спровокувати сильну біль. Бажано починати з простих і легких — акуратне рух стопою в різні боки, піднімання-опускання ноги, згинання кінцівки в колінному суглобі, напруга-розслаблення литкових м’язів.
Лікувальна фізкультура при переломах гомілки повинна допомогти відновити нормальне функціонування ноги, силу м’язів і повний обсяг рухів. Після іммобілізаційного періоду і попереднього розроблення кінцівки можна переходити до наступних вправ:
- Стати на здорову ногу, здійснювати обертальні рухи стопою пошкодженої кінцівки.
- Сісти на стілець. Виконувати легкі коливання вгору-вниз ногою, згинаючи в колінному суглобі.
- Треба встати на обидві ноги, спертися рукою об спинку стільця. У такому положенні виконують махи пошкодженою кінцівкою вперед-назад, затримуючи на кілька секунд ногу на вазі. М ожна робити похитування в бік. Для цього потрібно підняти хвору ногу, зігнувши в коліні, і виконувати махи справа-наліво. Варто звернути увагу, що навантаження при цих вправах падає як на голеностоп, так і на коліно.
- Встати рівно, спертися обома руками об стіл або іншу стійку горизонтальну поверхню. Виконувати повільні підйоми на носки. Навантаження на пошкоджену кінцівку підвищують поступово. Роблять мінімум 30 повторів.
- Лягти на спину і виконувати махи ногами в різні сторони.
З плином часу потрібно поступово починати ходити по рівній поверхні взуття і босоніж з опорою на пошкоджену ногу. Необхідно намагатися якомога частіше прогулюватися. Через місяць лікувальну фізкультуру можна урізноманітнити щоденними вправами на велотренажері за 10 хвилин.
Источник
Травматичне пошкодження цілісності кісток гомілки, довгих трубчастих великогомілкової і малогомілкової, призводить до їх перелому, який вимагає тривалого серйозного лікування та тривалого періоду відновлення.
Зміст:
- Типи переломів гомілки
- Перша допомога при переломі гомілки
- Ступеня тяжкості
- Закритий перелом гомілки зі зміщенням
- Осколковий перелом
- Перелом гомілки зі зміщенням: лікування
- Операція
- Перелом гомілки зі зміщенням: реабілітація
Типи переломів гомілки
Класифікувати типи переломів гомілки прийнято з урахуванням цілого ряду параметрів, що включають локалізацію травми, її характеру, наявності або відсутності зміщення фрагментів кістки, відсутності або присутності різних каліцтв.
Пошкодження кісток можуть носити одиничний або множинний характер в залежності від кількості кісткових фрагментів, уламків, що утворилися під час травми.
Одиничне пошкодження характеризується порушенням цілісності в окремо взятій ділянці.
У випадку множинного пошкодження кістка поламана в декількох ділянках з утворенням більше двох фрагментів.
Характер орієнтації лінії пошкодження дозволяє виділити переломи:
- Прямі – при переломі кістки рівно поперек
- Косі – злам по діагоналі
- Спіралеподібні – нерівний характер лінії зламу
За характером крайової лінії зламу судять про рівному або осколковий перелом.
Особливості положення відламків щодо кістки – параметр, на підставі якого говорять про переломі:
- Без зміщення (при поєднанні утворюють цілісну кістка)
- Зі зміщенням відносно один одного має місце зсув, просте поєднання таких фрагментів не призводить до відтворення цілісної кістки; для цього потрібна спеціальна процедура; характер зміщення фрагментів може мати лінійний, кутовий та інші види
По тому, відбулося пошкодження шкірних покровів і м’яких тканин, судять про характер перелому, відкритому або закритому.
При відкритій рані на місці перелому, в якій може бути видно уламок кістки, руйнуються також м’язи.
При цілісності шкірного покриву ступінь пошкодження м’язів мінімальна, фрагменти зламаної кістки не видно, приховані.
Щодо того, чи надаються пошкодженими суглоби, колінний або гомілковостопний, виділяють внутрисуставный і внесуставный перелом.
Звертають увагу на той факт, чи виявилися зламаними обидві кістки гомілки, і велика гомілкова, і мала гомілкова, або одна з них.
При оцінці перелому враховують ділянку гомілки, який зазнав пошкодження:
- У верхній частині гомілки
- У середньому, проміжному ділянці
- В нижній третині
Класифікація виду перелому гомілки важлива для надання першої допомоги і подальших лікувальних заходів.
Перша допомога при переломі гомілки
Дійсної першу допомогу потерпілому буде виклик кваліфікованої бригади медичних фахівців, швидкої допомоги.
До їх прибуття бажано виконати наступне:
- Акуратно укласти потерпілого, намагаючись не завдати йому зайвих страждань, обережно укласти ногу
- Якомога швидше зняти з хворої ноги взуття, до того, як почне наростати набряк
- З метою запобігти страждання потерпілого від болю і шоку дати йому знеболююче лікарський засіб, в разі його відсутності обмежитися прикладанням холоду до ушкодженої ділянки
- При відкритому переломі швидко оглянути рану, звільнити цю ділянку ноги від одягу, при необхідності акуратно витягти потрапили туди шматочки одягу; не вчиняти дій по вправленню фрагментів кісток
- Обробка рани має полягати лише у дезінфекції навколишнього рану ділянки шкіри за допомогою розчинів марганцю, йоду, перекис водню, зеленки, якщо вони є під руками
- При наявності кровотечі спробувати зупинити його за допомогою пов’язки або джгута, для їх виготовлення використовувати будь-які матеріали, ремінь, шарф, краватку, пояс
- Джгут накладають на ділянку над місцем кровотечі; безпосередньо під джгут на тіло підкласти шматок будь-якої тканини
- При накладенні джгута докласти поруч записку із зазначенням часу; джгут не повинен здавлювати ногу більше двох годин
- Фіксація ноги з використанням предметів, що є поблизу, на всьому її протязі, аж до стопи
- Для виготовлення подібності шини підійдуть палиці, шматки дощок
- На дільниці ноги вище і нижче ураженої ділянки під імпровізовані шини слід підкласти будь-які предмети одягу, щоб не поранити шкіру
- Ні в якому разі не виконувати ніяких дій з вправленню кісток
- Накладати Шину з двох сторін ноги, зовнішньої і внутрішньої, щоб зафіксувати її в районі колінного і гомілковостопного суглобів
- Закріпити шину на нозі будь-якими підручними матеріалами
Вчасно надана коректна перша допомогу до прибуття медиків запобіжить ризик зміщення фрагментів кістки.
Про надання першої допомоги при переломі гомілки дізнайтеся з запропонованого відео.
Ступеня тяжкості
Класифікація ступенів тяжкості переломів гомілки грунтується на основі урахування кількох критеріїв:
- Залучення до перелом обох кісток гомілки, або лише одного з них; найбільш часто ламається велика гомілкова кістка в силу її анатомічної будови і функціонального навантаження; найбільш часто при її переломі малогомілкова кістка зберігається цілої; є випадки одночасного ураження обох кісток; найбільш рідкісні випадки переломів малогомілкової кістки з непошкодженою великої гомілкової
- Ділянка пошкодження кістки
- Розташування фрагментів кістки, уламків
- Особливості пошкоджень тканин, судин, суглобів
- Наявність або відсутність ускладнень
- Причина перелому, падіння, аварії, складні рухи
Прийнято класифікувати переломи за їх тяжкості згідно приналежності до категорій А, В, С:
- Легка, включає переломи, при яких немає зміщення відламків, що супроводжуються незначними ушкодженнями тканині
- Середня, мова йде про відкритих і закритих переломах при наявності травмованих тканинних ділянок, при відсутності ураження суглобів і нервів
- Важка, включає переломи, що супроводжуються ураженням всіх видів структур
Будь-яка поразка цілісності кістки або кісток гомілки супроводжується хворобливими відчуттями і є важким для особи, що його отримала.
Закритий перелом гомілки зі зміщенням
Даний тип перелому гомілки, закритий, що супроводжується зміщенням фрагментів кістки, являє собою найбільш частий вид травм нижніх кінцівок.
Причинами такого перелому можуть бути прямі травми, коли повреждающая сила виявляється спрямованої прямо в місце майбутнього перелому (удари, падіння вантажів, здавлювання, стиснення), і непрямі травми, одержувані при падіннях, різких поворотах.
Діагностує закритий перелом гомілки зі зміщенням лікар-травматолог при огляді потерпілого по прояву характерних симптомів:
- Сильною хворобливості
- Деформації гомілки
- Набряку, припухлості
- Гематоми
- Патологічної рухомості
- Крепітації, характерному хрускоту при зміщенні відламків
- Практично повної неможливості спиратися на ногу
Підтверджують діагноз дані рентгенографічного обстеження.
Залежно від напряму впливу на гомілку, що викликає перелом, залежить характер зміщення відламків:
- в ширину
- у довжину
- під кутом
- ротаційний, навколо власної осі
Залежно від характеру зміщення відламків залежить спосіб їх усунення, а в подальшому процес загоєння самого перелому при правильно виконаному контакті відламків.
При неусунутих зсувах уламків можливо незрощення перелому, порушення функцій кінцівки через її деформації.
Зміщення відламків під кутом і ротаційні найбільшою мірою впливають на функціональні можливості ноги.
Вправлення зміщень відламків проводять за допомогою різних методів: ручних під місцевим наркозом (по довжині, навколо осі, під кутом).
Для фіксації фрагментів після суміщення застосовують накладення гіпсу.
У випадках, коли одномоментні зіставлення відламків утруднені, застосовують скелетне витягнення. При неефективності цих методів, особливо при гвинтоподібних і косих переломах, показано оперативне вправлення.
Вчасно і правильно виконане вправлення відламків при закритих переломах гомілки зі зміщенням дозволить зберегти функціональні можливості ноги.
Осколковий перелом гомілки зі зміщенням
При осколковий перелом зі зміщенням лінія зламу не має рівної поверхні; вона утворюється виступами, зубцями різної величини і зміщенням відламків.
При цьому виді перелому кістки зазнає роздроблення на безліч осколків.
Саме такий перелом, осколковий, в середній частині гомілки називають також «бамперным», оскільки він характерний при автомобільних травмах.
При осколковий перелом найчастіше ламається велика гомілкова кістка гомілки, довга трубчаста.
Відноситься до переломів важкої ваги — має місце зміщення фрагментів кістки, із-за наявності осколків ризик ураження тканинних структур, нервів, судин значно зростає.
Крепітація як симптом закритих переломів зі зміщенням при осколкових ушкодженнях кістки має місце не завжди.
Характерними симптомами оскольчатого перелому є:
- Набряки
- Гематоми
- Різка хворобливість
- Деформація гомілки
- Патологічна рухливість
Діагностують подібні переломи при проведенні рентгенографічного обстеження.
Найчастіше лікування оскольчатого перелому виконується шляхом хірургічного відновлення поверхні зламу, коли необхідно зіставити велику кількість фрагментів.
Використовуються різні методики, в тому числі, накладання апарату Ілізарова, остеосинтез кістки пластинами, штифтами, гвинтами.
У разі складних багатоосколкових внутрішньосуглобових переломів з мають місце зміщенням фрагментів операційне втручання є абсолютно показаним.
Скалкові переломи гомілки зі зміщенням фрагментів кістки являють собою складні важкі випадки з-за підвищеного ризику пошкодження тканин, судин, нервів численними уламками.
Перелом гомілки зі зміщенням: лікування
Метою проведення лікувальних заходів при переломах гомілки зі зміщенням є:
- забезпечення умов для зрощення фрагментів кісток
- подальше відновлення функціональних можливостей кінцівки
Першим етапом лікування буде процедура, за допомогою якої виконується максимально можливе правильне поєднання фрагментів, фіксація їх для запобігання повторних зсувів.
Вибір методів лікування залежить від ряду критеріїв:
- характеру травми
- типу перелому
- його тяжкості
- загального статусу здоров’я пацієнта
- наявності супутніх ушкоджень
Протягом початкового періоду після травми часто має місце помітно виражений набряк. З-за цього не завжди можливо провести гіпсову іммобілізацію гомілки, доводиться застосовувати фіксацію за допомогою накладення шин. Надалі накладають гіпс, який може бути замінений функціональної пластикової конструкцією.
В залежності від складності випадку проводять подальші заходи, з обов’язковим рентгенологічним контролем.
Виконується зіставлення зміщених фрагментів кістки, репозиція, спочатку вручну. Не завжди вдається усунути зміщення фрагментів відразу.
Залежно від місця перелому можуть мати місце труднощі, як у репозиції відламків, так і в утриманні їх у відповідному стані.
Якщо при рентгенографії виявляється неправильне відновлення місця перелому, проводять повторну репозицію.
Як правило, гіпсова пов’язка накладається на термін 5-6 тижнів, цей період може тривати і довше.
Фіксацію суміщених фрагментів проводять за допомогою спеціальних пристосувань, пластинок, штифтів, гвинтів, конструкцій (наприклад, апаратом Ілізарова), вытяжениями.
В якості медикаментозного лікування застосовують різні знеболюючі лікарські препарати.
Лікування переломів гомілки являє собою тривалий, важкий процес; успіх лікування залежить як від вміння і досвід лікаря, так і від бажання хворого.
Перелом гомілки зі зміщенням: операція
Проведення лікування за допомогою хірургічного втручання здійснюють, якщо для цього є певні свідчення:
- Неможливість виконання репозиції фрагментів вручну
- Наявність значних зміщень відламків, наприклад при подвійних переломах великої гомілкової кістки гомілки
- Значний ризик розривів шкіри, ушкодження судин, нервів відламками або осколками кісток
- Складні випадки відкритих переломів
Існують ситуації, при яких навіть якщо пошкоджені дві кістки, проводять операцію тільки на одній з них, великої гомілкової; у разі її відновлення зрощення малої гомілкової пройде саме по собі.
Якщо метою операції є поєднання фрагментів, репозиція, можуть бути виконані наступні види хірургічного втручання:
- Поєднання фрагментів і фіксація їх різного роду пристосуваннями у вигляді пластин, спиць, штифтів з наступним накладенням гіпсу
- Поєднання відламків і накладенням спеціальних конструкцій, які забезпечують фіксацію складених фрагментів
Одним з успішно застосовуваних методів операційного лікування є внутрішньокістковий остеосинтез, при якому канал великої гомілкової кістки у разі перелому виробляють введення штифта, що дає можливість фіксувати суміщені фрагменти.
Іноді виникає необхідність проведення повторних операцій.
Проведення операцій при лікуванні переломів гомілки зі зміщенням забезпечує хороші результати, слід лише мати на увазі можливість ускладнень, інфекцій, всякого роду пошкоджень.
Перелом гомілки зі зміщенням: реабілітація
Реабілітація після перелому гомілки зі зміщенням передбачає проведення комплексу заходів, в результаті здійснення яких відбудеться правильне зрощення перш зміщених фрагментів кістки і відновляться функціональні можливості кінцівки.
В ході реабілітації необхідно домогтися конкретних результатів:
- Запобігання атрофічних змін м’язів кінцівки
- Досягнення нормального рівня їх стану, тонусу
- Приведення в нормальний стан кровопостачання і кровообігу в нозі
- Забезпечення нормальної рухливості суглобів
- Запобігання та усунення явищ застійного характеру в тканинах кінцівки
- Відновлення рухових функцій кінцівки
Здійснення цих результатів досягають з допомогою певних методів:
- Спеціальним чином складеним комплексом вправ лікувальної фізкультури
- Регулярним проведенням масажів, розтирань
- Фізіотерапевтичними процедурами
- Дієтичним харчуванням з введенням в раціон вітамінів, препаратів кальцію, заліза, мікроелементів
Реабілітація після перелому гомілки зі зміщенням займає близько трьох-чотирьох місяців.
Домогтися успішного відновлення рухових функцій кінцівки можливе при ретельному дотриманні всіх компонентів програми з реабілітації.
Моральна і фізична готовність пацієнта до складного тривалого періоду лікування і реабілітації – необхідний компонент успішного повного одужання.
Источник