Черезвертлюговий перелом стегнової кістки

Формула / Реферат

Спосіб остеосинтезу черезвертлюгових переломів стегнової кістки, який включає виконання інтрамедулярного остеосинтезу, який відрізняється тим, що при стабільних переломах блокуючі гвинти вводять лише у проксимальний кінець стрижня, а при міжвертлюгових — один блокуючий гвинт в овальний отвір дистального кінця інтрамедулярного стрижня.

Текст

Реферат: Спосіб остеосинтезу черезвертлюгових переломів стегнової кістки включає виконання інтрамедулярного остеосинтезу. При стабільних переломах блокуючі гвинти вводять лише у проксимальний кінець стрижня. При міжвертлюгових переломах вводять один блокуючий гвинт в овальний отвір дистального кінця інтрамедулярного стрижня. UA 108952 U (12) UA 108952 U UA 108952 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема може бути використана в ортопедії та травматології під час виконання інтрамедулярного остеосинтезу черезвертлюгових переломів стегнової кістки. Відомий спосіб остеосинтезу черезвертлюгових переломів стегнової кістки [1], який передбачає відкриту репозицію та фіксацію кісткових відламків металевою пластинкою з гвинтами. Недоліком вищезгаданого способу є те, що для його виконання необхідно застосувати оперативний доступ з розсіченням м’яких тканин, що збільшує травматичність та тривалість оперативного втручання, збільшуючи ризик анестезії і виникнення ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень. Крім того, такий спосіб не дає можливості користуватися прооперованою нижньої кінцівкою в ранній післяопераційний період, зменшує активність хворого та може призвести до загальносоматичних післяопераційних ускладнень. Відомий спосіб остеосинтезу черезвертлюгових переломів стегнової кістки [2], який передбачає проведення блокуючого стрижня в кістковомозковий канал з подальшою репозицією кісткових відламків та фіксацією чотирма блокованими гвинтами (два проводять під кутом в шийку стегнової кістки та два — в її дистальний відламок). Недоліком згаданого вище способу є відсутність диференційованого підходу щодо введення блокуючих гвинтів залежно» від локалізації переломів та відповідно типу перелому за класифікацією АО. Використання при простих (стабільних) черезвертлюгових (тип А1) та міжвертлюгових (тип A3) переломах чотирьох блокованих гвинтів збільшує тривалість оперативного втручання і, відповідно, травматичність та ризик анестезії, може збільшувати ризик виникнення ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень. Крім того, наявність жорсткої фіксації системи «кісткатрансплантат» при наведених типах переломів не дає здійснюватись міжуламковим рухам, які сприяють загоюванню перелому, а їх відсутність може призводити до розладів репаративного остеогенезу з розвитком незрощення та несправжніх суглобів. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу остеосинтезу черезвертлюгових переломів стегнової кістки, який передбачає застосування диференційованого підходу до введення блокуючих гвинтів при різних типах переломів за класифікацією АО, що дозволяє зменшити тривалість оперативного втручання, покращити біомеханічні умови зрощення перелому, попередити виникнення ускладнень та покращити ефективність проведеного лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі остеосинтезу черезвертлюгових переломів стегнової кістки, який включає виконання інтрамедулярного остеосинтезу, згідно з корисною моделлю, при стабільних переломах блокуючі гвинти вводять лише у проксимальний кінець стрижня, а при міжвертлюгових — один блокуючий гвинт в овальний отвір дистального кінця інтрамедулярного стрижня. Проведення проксимальних блокуючих гвинтів при стабільних черезвертлюгових переломах (тип А1) та проведення одного блокуючого гвинта в овальний отвір дистального кінця інтрамедулярного стрижня при міжверлюгових переломах стегнової кістки (тип A3) забезпечує ранню динамізацію інтрамедулярної системи. Спосіб пояснюється ілюстративно. На фіг. 1 представлено вид остеосинтезу при стабільному переломі стегнової кістки, на фіг. 2 — вид остеосинтезу при міжвертлюговому переломі стегнової кістки. Спосіб остеосинтезу черезвертлюгових переломів стегнової кістки передбачає введення блокуючих гвинтів при стабільних переломах лише у проксимальний кінець стрижня, а при міжвертлюгових переломах введення одного блокуючого гвинта в овальний отвір дистального кінця інтрамедулярного стрижня. Спосіб остеосинтезу черезвертлюгових переломів стегнової кістки виконують наступним чином. Після виконання репозиції та проведення інтрамедулярного стрижня 1 проводять блокування системи. При стабільному черезветлюговому переломі (А1) її проводять антиротаційним блокуючим гвинтом 2 та нижнім блокуючим гвинтом 3 проксимального кінця стрижня. При міжвертлюговому переломі (A3) її проводять антиротаційним блокуючим гвинтом 2, нижнім блокуючим гвинтом 3 проксимального кінця стрижня та блокованим гвинтом 4, який вводять в овальний отвір дистального кінця стрижня. У подальшому хворому дозволяють вісьове навантаження на прооперовану кінцівку. Прикладом використання способу є виконання інтрамедулярного остеосинтезу у хворої М., іст. хв. № 560154/138, діагноз: закритий міжвертлюговий (тип A3) перелом правої стегнової кістки зі зміщенням уламків. Травму отримала у побуті, внаслідок падіння. За місцем проживання хворій накладена пов’язка «деротаційний чобіток». Через 10 діб хвора прооперована методом інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу з використанням запропонованого способу: дистально введено 1 блокуючий гвинт. Репозиція відламків досягнута 1 UA 108952 U 5 10 без розсвердлювання кістковомозкового каналу. Хворій дозволено осьове навантаження на кінцівку. Спостереження через 4,5 міс. після перелому — консолідація перелому, рухи у кульшовому та колінному суглобах у повному обсязі. Запропонований спосіб використаний при виконанні блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу у 45 хворих з черезвертлюговими переломами кісток. Малотравматичність та покращення біомеханічних умов зрощення переломів забезпечили добрі результати лікування у всіх прооперованих хворих. Ускладнень після виконання інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу з використанням запропонованого способу не спостерігалося. Джерела інформації: 1. Руководство по внутреннему остеосинтезу / М.Е. Мюллер, Μ. Алльговер, P. Шнейдер [и др.]. — Springer-Verlag, Ad Marginem, 1996. — 750 с. 2. Гиршин С.Г. Клинические лекции по неотложной травматологии / С.Г. Гиршин. — Μ: Азбука, 2004. — 543 c. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб остеосинтезу черезвертлюгових переломів стегнової кістки, який включає виконання інтрамедулярного остеосинтезу, який відрізняється тим, що при стабільних переломах блокуючі гвинти вводять лише у проксимальний кінець стрижня, а при міжвертлюгових — один блокуючий гвинт в овальний отвір дистального кінця інтрамедулярного стрижня. 2 UA 108952 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61B 17/72, A61B 17/58

Мітки: черезвертлюгових, спосіб, остеосинтезу, стегнової, переломів, кістки

Код посилання

<a href=»https://uapatents.com/5-108952-sposib-osteosintezu-cherezvertlyugovikh-perelomiv-stegnovo-kistki.html» target=»_blank» rel=»follow» title=»База патентів України»>Спосіб остеосинтезу черезвертлюгових переломів стегнової кістки</a>

Источник

Перелом стегна, що займає, за статистикою, 2-3% від числа всіх можливих пошкоджень опорно-рухового апарату, являє собою одну з найбільш важких травм кісток, наслідки якої часом необоротні. Зазвичай процес реабілітації не дає відчутних результатів. Одна з найбільш великих кісток людського скелета, стегнова, відрізняється специфічним і складним будовою, яке багато в чому обумовлено різноманіттям виконуваних нею функцій. Величина кістки робить її схильною дегенеративним процесам старіння більшою мірою, ніж інші, і наслідком цього є переломи в літньому віці, коли необхідні процеси кісткової регенерації багато в чому втрачено.

У літніх людей перелом тазостегнового суглоба часто стає причиною інвалідизації, втрати рухливості, означає припинення активного способу життя. Отриманий зазвичай під час травми або падіння з висоти перелом тазостегнового суглоба може стати причиною пошкодження стегнової артерії та інших великих судин, призвести до травматичного шоку. Але і в ході тривалих лікувальних і реабілітаційних заходів, особливо в літньому віці, є ризики появи новоутворень на місці сталася травми. Перелом тазостегнового суглоба вважається в медицині, поряд з іншими травмами стегна, одним з найбільш небезпечних видів пошкодження.

Класифікація можливих пошкоджень

У медицині існує умовний підрозділ таких травм, засноване на місці локалізації та характер пошкоджень. Переломи бувають:

Проксимальні (травми в області проксимального відділу). У цю категорію входять переломи шийки стегна і його головки (називають медіальними, або чресшеечными, підголівними переломами і травмами підстави шийки) і латеральні (травми вертелів, малого і великого), іменовані внесуставными.
Діафізарні, вид яких безпосередньо визначається як характером травматичного ушкодження, так і місцем, в якому воно сталося.
В області нижнього кінця кістки (переломи дистального відділу). Зазвичай стаються внаслідок прямого удару по стегну або падіння і можуть характеризуватися додатковими травматичними ушкодженнями, значно осложняющими первинний перелом. Частим супутником переломів дистальних стає перелом стегна зі зміщенням.

До груп підвищеного ризику, коли йдеться про такого роду травмах стегна, відносяться сліпі і плохозрячие люди. Сюди входять ті люди, у яких є спадкові захворювання обміну речовин (цукровий діабет, розсіяний склероз), дегенеративно-дистрофічні процеси в хребті і суглобах (артрит, остеопороз), генетично обумовлені кісткові патології, жінки в період менопаузи, особи похилого та старечого віку. Наркомани і алкоголіки схильні до небезпеки вертельного перелому більше інших соціальних верств внаслідок вживання речовин, що порушують як координацію рухів, так і будова кісткової тканини.

Всі травми стегна об’єднує одна особливість — перманентна болючість і муки відчуттів у місці перелому внаслідок набряку тканин, запальних процесів, травматичного впливу на нервові закінчення. Деякі з них можуть спровокувати крововилив в м’які тканини, при некваліфікованої допомоги призвести до летального результату. Так відбувається, коли відзначається перелом стегнової кістки зі зміщенням. У літньому віці у 78% відсотків пацієнтів на місці перелому спостерігаються злоякісні новоутворення.

Переломи проксимального відділу: симптоми і прояви

Переломи проксимального відділу стегна поділяються на 3 групи за класифікацією АО:

вертельные (тип А, вертельный перелом стегна, або внекапсульный);
шийки стегна (тип В, внутрікапсульний);
голівки стегна (тип З внутрікапсульний).

Вертельные переломи, як правило, внутрішньосуглобові, з досить рідкісним поразкою кровопостачання. Найчастіше застосовується оперативне лікування, яке в більшості випадків сприятливий результат. Лікування проксимальних переломів стегна залишається однією з нагальних проблем сучасної травматології, і, згідно зі статистичними даними, отриманим за останній час, у світі щорічно збільшується кількість таких травм, причому в групі ризику — жінки похилого віку, для яких реабілітація після перелому стегна вже практично неможлива. Травматологи пов’язують це явище з віковими і старечими змінами кісткової тканини, остеопорозом і остеохондрозом хребта, поширенням артритів, що призводять до порушення нормального функціонування суглобів, хребта, кровоносних судин.

Пошкодження шийки стегна

Перелом шийки стегна зі зміщенням або без нього — всі ці травми стають найчастіше причиною повної втрати працездатності і навіть можливості самостійного пересування. Симптоми таких недуг видно неозброєним оком, стають підставою для госпіталізації та операції. Основна тактика при цьому — відновлення первісного вигляду кістки і ремоделювання кісткових уламків.

Приблизно 90% травм проксимального відділу відбуваються в результаті падіння з висоти, не перевищує зріст людини.

До цього призводять чотири послідовні фази: втрата рівноваги, падіння, удар, відновлення становища після удару. При видимій безневинність і частої повторюваності такого циклу має збігтися кілька моментів, щоб сталася травма, і основними з них стають:

недостатня мобілізація захисних ресурсів організму;
не поглинання м’якими тканинами сили випробуваного удару.

Такий збіг, зв’язане з віковими патологіями кістково-суглобового апарату, і призводить до того, що настає перелом в області стегна. Для того щоб такий перелом був проксимальним, достатньо, щоб основна сила удару припала в цю область або дуже близьку до неї.

Чрезвертельная травма стегнової кістки

Закритий чрезвертельный перелом лівої стегнової кістки — найбільш частий діагноз, з яким доставляють в лікарню при діагностованій травму стегна. У загальному розумінні це пошкодження стегнової кістки в її верхній частині. Лінія перелому в цьому випадку проходить між основою шийки стегна і подвертельной лінією. Чрезвертельный перелом стегна частіше зустрічається з правої сторони, тому що люди, сковзаючись, інстинктивно підставляють праву руку і, відповідно, падають на правий бік. При цьому пошкоджується праві пліч, рука, і нога.

Частота схильності літніх людей такого виду травми обумовлена тим, що навіть найбільша кістка в скелеті стає крихкою в результаті відбулися вікових змін. Чрезвертельный перелом стегна до того ж може бути не тільки результатом падіння з невеликої висоти, але і наслідком сильного удару в верхню частину кістки, травми при заняттях спортом в результаті скручування, результатом компресії травматичного походження, нерідко відбувається при аваріях. Чрезвертельный перелом стегнової кістки може супроводжуватися сильним або мінімальним пошкодженням кортикального шару, що призводить до різних прогнозами щодо благополучності або не благополучності його результату. Сильне пошкодження призводить до нестабільного стану, при якому дуже важко домогтися зрощення кісткових фрагментів, і прогноз при цьому вкрай рідко буває сприятливим.

Подібні травми класифікують і за категоріями — відкритий та закритий перелом. Відкритий перелом стегна більш небезпечний для життя пацієнта, оскільки супроводжується масивною кровотечею. Будь-яка людина має знати тактику першої допомоги при травмі стегна, оскільки іноді від цього залежить життя. Головне в цьому випадку — забезпечити іммобілізацію пошкодженої області, зупинити кровотечу, нерідке при переломі стегнової кістки зі зміщенням, забезпечити виклик кваліфікованої медичної допомоги. Потерпілого у цьому випадку не рекомендується переміщати щоб уникнути додаткових факторів, при яких кісткові фрагменти зміщуються ще більше.

Лікування та реабілітація: ризики і прогнози

Лікарська тактика і характер обраних методів безпосередньо залежать від того, наскільки складним був перелом стегна, лікування якого робиться для конкретного хворого.

При цьому величезне значення мають вік, загальний стан організму, наявність або відсутність хронічних патологій і спадкових аномалій, які можуть перешкодити відновленню. Важливе значення має і психологічний стан, особливо в літньому віці, тому що медична обізнаність простягається на все, чим загрожує подібний перелом. Це часто призводить до загального пригніченого стану, на тлі якого у хворого спостерігаються відсутність життєвого тонусу, депресія, пов’язана з упевненістю в марності реабілітаційного періоду.

Часто вік і стан здоров’я обумовлюють протипоказання до проведення оперативного втручання, і тоді призначається консервативне лікування, яке зазвичай менш ефективно для тих, хто не має вже особливим часом.

Оперативне лікування забезпечує не тільки більш швидке відновлення фізіологічної функції кінцівки, але і значне розширення рухового режиму. При такій травмі, як перелом стегна, реабілітація після операції консервативними методами пов’язана з тривалим постільним режимом, що незмінно призводить до утворення пролежнів, появі застійних пневмоній, і час починає працювати не на одужання, а проти пацієнта.

Скелетне витяжіння, що дає при такій травмі оптимістичну і позитивну динаміку, часто теж не може бути застосовне до певних хворим з огляду на стан здоров’я, тяжкості уражень хребта або наявності хронічних і системних захворювань. Крім того, в ході оперативного втручання є можливість фіксування вертіла або будь-якої іншої кістки стегнового суглоба за допомогою спиць, болтів, пластин, що не представляється можливим зробити при консервативній терапії. В більшості своїй кістковий відламок зміщується з-за відсутності потрібної ступеня іммобілізації суглоба.

Успіх або неуспіх проведеного лікування при переломі стегна залежить від безлічі факторів, серед яких основну роль відіграють вік та здоров’я пацієнта (наявність або відсутність у нього супутніх патологій, хронічних збоїв роботи внутрішніх систем організму). Дуже багато залежить від того, наскільки успішним було застосоване оперативне лікування, правильно і кваліфіковано встановлені металеві фіксатори, наскільки точно складені фрагменти кістки, не були присутні чи постопераційні ускладнення. Основним визначальним фактором при виставленні прогнозу завжди залишаються тип отриманої травми, локалізація та характеристика перелому, був він чи ні, ускладнений додатковими обставинами, що збільшують ризик.

Програма реабілітації при успішно завершеному лікуванні вимагає від 6 до 12 місяців. При достатньому бажанні повернутися до нормального життя, силу волі і здоровому психологічному стані, який в максимальній мірі забезпечують рідні і близькі, цей процес може завершитися успішно.

Источник

Îáºêòèâíå îáñòåæåííÿ õâîðîãî ïðè çàêðèòîìó óëàìêîâîìó ÷åðåçâåðòëþæíîìó ïåðåëîì³ ïðàâî¿ ñòåãíîâî¿ ê³ñòêè ç³ çì³ùåííÿì â³äëàìê³â ³ â³äðèâîì ìàëîãî âåðòëþãà. Ïîïåðåäí³é ³ êë³í³÷íèé ä³àãíîç. Ìåòîäè ë³êóâàííÿ ïåðåëîìó, ðåàá³ë³òàö³éí³ çàõîäè ï³ñëÿ ë³êóâàííÿ.

Ñòóäåíòû, àñïèðàíòû, ìîëîäûå ó÷åíûå, èñïîëüçóþùèå áàçó çíàíèé â ñâîåé ó÷åáå è ðàáîòå, áóäóò âàì î÷åíü áëàãîäàðíû.

Ðàçìåùåíî íà https://www.allbest.ru

Ì³í³ñòåðñòâî îõîðîíè çäîðîâ’ÿ Óêðà¿íè

ÄÇ «Ëóãàíñüêèé äåðæàâíèé ìåäè÷íèé óí³âåðñèòåò»

Êàôåäðà îðòîïåä³¿ òà òðàâìàòîëîã³¿

²ñòîð³ÿ õâîðîáè

Çàêðèòèé óëàìêîâèé ÷åðåçâåðòëþæíèé ïåðåëîì ñòåãíîâî¿ ê³ñòêè

Êóðàòîð: ñòóäåíòêà

V êóðñó 13 ãðóïè Äåíèñåíêî Î.À

Ëóãàíñê 2012

Ñêàðãè õâîðîãî

Æàëîáè íà ìîìåíò êóðàö³¿: íà âèìóøåíå ïîëîæåííÿ ò³ëà, òóïèé á³ëü â ä³ëÿíö³ ïðàâîãî êóëüøîâîãî ñóãëîáà, âåðõíüî¿ òðåòèíè ïðàâîãî ñòåãíà è â ì³ñö³ ïðîâåäåííÿ ñïèö³ Ê³ðøíåðà, ùî âèíèêàº ïðè íåçíà÷íèõ ðóõàõ ê³íö³âêîþ, íå ³ððàä³þº. Â³äñóòí³ñòü îïîðíî- ðóõîâî¿ ôóíêö³¿ ïðàâî¿ íèæíüî¿ ê³íö³âêè.

Àíàìíåç ä³éñíîãî çàõâîðþâàííÿ

Ç³ ñë³â õâîðîãî 07.10.2013ð., á³ëÿ 00.30 îòðèìàâ òðàâìó â ïîáóò³. Óïàâ ç³ ñõîäèíîê âëàñíîãî áóäèíêó íà ïðàâèé á³ê. Ïðè ñïðîá³ ï³äíÿòèñÿ â³ä÷óâ á³ëü â óñ³é ïðàâ³é íîç³, ï³ñëÿ ÷îãî âòðàòèâ ñâ³äîì³ñòü. Äðóæèíîþ õâîðîãî áóëà âèêëèêàíà ØÌÄ è â³í ïðîòÿãîì ãîäèíè ñ ìîìåíòó òðàâìè áóâ äîñòàâëåíèé â òðàâìàòîëîã³÷íå â³ää³ëåííÿ ÌË ¹8 äëÿ ãîñï³òàë³çàö³¿. Â ìàøèí³ ØÌÄ â³äìîâèâñÿ â³ä ìàí³ïóëÿö³é. Â ïðèéìàëüíîìó â³ää³ëåíí³ áóâ îãëÿíóòèé ÷åðãîâèì òðàâìàòîëîãîì: õâîðèé ñêàðæèâñÿ íà ãîñòðèé á³ëü â ä³ëÿíö³ ïðàâîãî êóëüøîâîãî ñóãëîáó. Á³ëü ïîñèëþâàëàñÿ ïðè ïàëüïàö³¿. Ïðè ñïðîá³ ïðîâåñòè ïàñèâí³ ÷è àêòèâí³ ðóõè, á³ëü ð³çêî ïîñèëþâàëàñü. Áóëà ïðîâåäåíà ðåíòãåíîãðàìà êóëüøîâîãî ñóãëîáà (Çàêëþ÷åííÿ: óëàìêîâèé ÷åðåçâåðòëþæíèé ïåðåëîì ïðàâî¿ ñòåãíîâî¿ ê³ñòêè ç³ çì³ùåííÿì â³äëàìê³â ³ â³äðèâîì ìàëîãî âåðòëþãà.) Áóëî âèð³øåíî çðîáèòè îïåðàö³þ: íàêëàñòè ñêåëåòíå âèòÿãíåííÿ çà ãîðáèñò³ñòü ïðàâî¿ âåëèêîãîì³ëêîâî¿ ê³ñòêè ç âàíòàæåì 6 êã.

Àíàìíåç æèòòÿ

Íàðîäèâñÿ 23 æîâòíÿ 1962 ðîêó â ì. Ëóãàíñüê. Îòðèìàâ ñåðåäíþ îñâ³òó. Ïðàöþâàâ âîä³ºì ìàðøðóòíîãî òðàíñïîðòó. Çàðàç áåçðîá³òíèé. Îäðóæåíèé. Ä³òåé íåìàº. Ñïàäêîâèé àíàìíåç íå îáòÿæåíèé. Îïåðàö³é è òðàâì ïðîòÿãîì æèòòÿ íå áóëî. Åï³äåì³÷íèé àíàìíåç: òóáåðêóëüîç, õâîðîáó Áîòê³íà, ãåëüì³íòîçè, ìàëÿð³þ, âåíåðè÷í³ çàõâîðþâàííÿ ó ñåáå è ñâî¿õ ðîäè÷³â çàïåðå÷óº. Ç ïåðåíåñåíèõ çàõâîðþâàíü â³äçíà÷àº ïðîñòóäí³.

Øê³äëèâ³ çâè÷êè: íå çëîâæèâàº àëêîãîëåì, íå ïàëèòü. Àëåðãîëîã³÷íèé àíàìíåç: íå îáòÿæåíèé.

Îïèòóâàííÿ çà îðãàíàìè òà ñèñòåìàìè

Îá’ºêòèâíå îáñòåæåííÿ õâîðîãî.

Çàãàëüíèé ñòàí õâîðîãî çàäîâ³ëüíèé, çîâí³øí³é âèãëÿä â³äïîâ³äàº â³êó, ñâ³äîì³ñòü ÿñíà. Ïîëîæåííÿ õâîðîãî â ë³æêó âèìóøåíå. Êîíñòèòóö³ÿ íîðìîñòåí³÷íà. Çð³ñò 176ñì, âàãà 78 êã. Òåìïåðàòóðà ò³ëà — 36,8. Øê³ðí³ ïîêðèâè íîðìàëüíîãî êîëüîðó, òåìïåðàòóðè ³ âîëîãîñò³. Òóðãîð øê³ðè íå çíèæåíèé. Ï³äøê³ðíî æèðîâà êë³òêîâèíà âèðàæåíà ïîì³ðíî. Ñëèçîâà ðîòîâî¿ ïîðîæíèíè áë³äî-ðîæåâà, ïàòîëîã³÷íèõ çì³í íå âèÿâëåíî. Ïåðèôåðè÷í³ ë³ìôîâóçëè íå çá³ëüøåí³.

Ñèñòåìà äèõàííÿ.

Äèõàííÿ ÷åðåç í³ñ, â³ëüíå, ð³âíå, ðèòì³÷íå, 18 äèõàëüíèõ ðóõ³â ó õâèëèíó. Âèä³ëåíü ç íîñà íåìàº. Ãðóäíà êë³òèíà íîðìîñòåí³÷åñêîãî òèïó, îáèäâ³ ïîëîâèíè ñèìåòðè÷í³, â àêò³ äèõàííÿ áåðóòü ó÷àñòü îäíàêîâî.

Ïðè ïàëüïàö³¿ ãðóäíî¿ êë³òèíè áîëþ÷îñò³ íå âèÿâëåíî, òåìïåðàòóðà øê³ðè íà ñèìåòðè÷íèõ ä³ëÿíêàõ îäíàêîâà, ðåçèñòåíòí³ñòü â íîðì³, ãîëîñîâå òðåìò³ííÿ ç îáîõ ñòîð³í ïðîâîäèòüñÿ îäíàêîâî. Àóñêóëüòàòèâíî: âèñëóõîâóºòüñÿ âåçèêóëÿðíå äèõàííÿ íàä âñ³ºþ ïîâåðõíåþ ëåãåíü. Õðèï³â íåìàº.

Ñåðöåâî-ñóäèííà ñèñòåìà.

Ïðè îãëÿä³ ïàòîëîã³÷íèõ ïóëüñàö³é ³ âèïèíàíü â îáëàñò³ ñåðöÿ ³ âåëèêèõ ñóäèííåìàº. Ïóëüñ 72 óäàðè íà õâèëèíó, ðèòì³÷íèé, çàäîâ³ëüíîãî íàïîâíåííÿ òà íàïðóæåííÿ. Âåðõ³âêîâèé ïîøòîâõ ïàëüïóºòüñÿ â 5 ì³æðåáåð’¿ íà 1,5 ñì äîñåðåäèíè. Ìåæ³ ñåðöÿ â íîðì³.

Àóñêóëüòàòèâíî: ðèòì ïðàâèëüíèé, òîíè ñåðöÿ ÿñí³, íîðìàëüíî¿ ãó÷íîñò³ ïî âñ³õ òî÷êàõ. ×ÑÑ 72 óä / õâ, àðòåð³àëüíèé òèñê 140/70 ìì.ðò.ñò.

Ñèñòåìà òðàâëåííÿ.

Ïðè îãëÿä³ ðîòîâî¿ ïîðîæíèíè ñëèçîâà îáîëîíêà ðîæåâîãî êîëüîðó, ìèãäàëèêè íå çá³ëüøåí³, ÿçèê âîëîãèé, ðîæåâèé.

Àïåòèò çàäîâ³ëüíèé. Âèïîðîæíåííÿ íå çì³íåí³, ðåãóëÿðí³. Îáëàñòü æèâîòà ñèìåòðè÷íà, âèïèíàíü, âòÿãíåííÿ, âèäèìî¿ ïóëüñàö³¿ ³ ïåðèñòàëüòèêè íå â³äçíà÷àºòüñÿ. Øê³ðí³ ïîêðèâè áë³äî-ðîæåâîãî êîëüîðó. Ðóáö³â íåìàº. Ïåðåäíÿ ÷åðåâíà ñò³íêà áåðå ó÷àñòü â àêò³ äèõàííÿ.

Ïàëüïàö³ÿ: æèâ³ò ïðè ïàëüïàö³¿ ì’ÿêèé, áîëþ÷³ñòü ³ íàïðóæåííÿ ïåðåäíüî¿ ÷åðåâíî¿ ñò³íêè íå âèÿâëåíî, ãðèæîâèõ îòâîð³â íåìàº, ñèìïòîì Ùîòê³íà — Áëþìáåðãà íåãàòèâíèé. Ïàëüïàö³ÿ ïå÷³íêè: íèæí³é êðàé ïå÷³íêè íå âèõîäèòü ç-ï³ä êðàþ ðåáåðíî¿ äóãè. Ïîâåðõíÿ ð³âíà, ãëàäêà. Æîâ÷íèé ì³õóð íå ïàëüïóºòüñÿ. Ñåëåç³íêà íå ïàëüïóºòüñÿ.

Ñå÷îñòàòåâà ñèñòåìà.

Ïðè îãëÿä³ îáëàñò³ íèðîê ïðèïóõëîñò³, íàáðÿêëîñò³ íå ñïîñòåð³ãàþòüñÿ. Ïðè ïàëüïàö³¿ íèðêè áåçáîë³ñí³, ðóõëèâ³, áîáîâèäíîé êîíô³ãóðàö³¿, ïîâåðõíÿ ãëàäêà. Ñèìïòîì Ïàñòåðíàöüêîãî íåãàòèâíèé. Áîëþ÷îñò³ ïî õîäó ñå÷îâîä³â íåìàº. Ñå÷îâèé ì³õóð: âèïèíàíü íàä ëîáêîâî¿ îáëàñòþ íåìàº, ïðè ïàëüïàö³¿ áåçáîë³ñíèé. Ä³çóðè÷íèõ ðîçëàä³â íåìàº.

Íåðâîâà ñèñòåìà.

Ñâ³äîì³ñòü õâîðîãî ÿñíà. ×óòëèâ³ñòü íå çì³íåíà. Âòîðèíí³ ñòàòåâ³ îçíàêè çà ÷îëîâ³÷èì òèïîì. Âèðàç îáëè÷÷ÿ ñïîê³éíèé, åìîö³¿ ñòðèìàí³. Ïàòîëîã³÷íèõ ðåôëåêñ³â íå âèÿâëåíî.

Status localis

Ïðàâà íèæíÿ ê³íö³âêà çíàõîäèòüñÿ â âèìóøåíîìó ïîëîæåíí³, îïîðíî- ðóõîâà ôóíêö³ÿ â³äñóòíÿ, ê³íö³âêà ðîòîâàíà íàçîâí³, âêîðî÷åíà. Â³çóàë³çóºòüñÿ « ãàë³ôå- ïîä³áíà» äåôîðìàö³ÿ. Ð³çêèé á³ëü, ê³ñòêîâà êðåï³òàö³ÿ ³ ïàòîëîã³÷íà ðóõîì³ñòü âèçíà÷àºòüñÿ ïðè ïàëüïàö³¿ âåðòëþæíî¿ ä³ëÿíêè. Ïðèñóòí³é ñèìïòîì «ïðèëèïëî¿ ï’ÿòêè». Ïóëüñàö³ÿ ìàã³ñòðàëüíèõ ñóäèí è ÷óòëèâ³ñòü øê³ðè ñòîïè çáåðåæåí³. Ïàëüïàö³ÿ ïðàâîãî êóëüøîâîãî ñóãëîáà áîëþ÷à. Àêòèâí³ ðóõè â³äñóòí³. Ïàñèâí³ ðóõè ð³çêî áîëþ÷³.

07.10.2013ð. â 02ãîä50õâ. ï³ñëÿ ïðîâåäåííÿ ïðîáè íà ÷óòëèâ³ñòü äî ë³äîêà¿íó è òðüîõðàçîâî¿ îáðîáêè îïåðàö³éíîãî ïîëÿ ðîç÷èíîì áåòàäèíà, ï³ä ì³ñöåâîþ àíåñòåç³ºþ Sol. Lidocaini 1%- 15 ìë ÷åðåç ãîðáèñò³ñòü ïðàâî¿ âåëèêîãîì³ëêîâî¿ ê³ñòêè ïðîâåäåíà ñïèöÿ Ê³ðøíåðà. Çìîíòîâàíà ñèñòåìà ñêåëåòíîãî âèòÿãàííÿ ç âàíòàæåì ïî îñ³ 6 êã, â³äâåäåííÿ, äåðîòàö³ÿ. Àñåïòè÷í³ ïîâÿçêè íà ì³ñö³ ïðîâåäåííÿ ñïèö³..

Øê³ðà ïðàâîãî ñòåãíà áë³äà, ñàäíåíü ³ ðóáö³â íåìàº. Íàáðÿêó íåìàº. Ïîðóøåííÿ ôîðìè íåìàº. Ïðè ïàëüïàö³¿ âèçíà÷àºòüñÿ: òåìïåðàòóðà øê³ðíèõ ïîêðèâ³â ñòåãíà íîðìàëüíà, òóïèé á³ëü â ä³ëÿíö³ ïðàâîãî êóëüøîâîãî ñóãëîáà, âåðõíüî¿ òðåòèíè ïðàâîãî ñòåãíà è â ì³ñö³ ïðîâåäåííÿ ñïèö³ Ê³ðøíåðà, ùî âèíèêàº ïðè íåçíà÷íèõ ðóõàõ ê³íö³âêîþ, íå ³ððàä³þº. Ì’ÿê³ òêàíèíè íîðìàëüíî¿ êîíñèñòåíö³¿, ïóëüñàö³ÿ ³ ÷óòëèâ³ñòü äèñòàëüíèõ â³ää³ë³â íå ïîðóøåí³, âèçíà÷àºòüñÿ ïàòîëîã³÷íà ðóõëèâ³ñòü.

Äàí³ âèì³ðþâàííÿ

Äîâæèíà	Îáâ³ä Â/3	Îáâ³ä Ñ/3	Îáâ³ä Í/3
Ïðàâå ñòåãíî	63ñì	55ñì	54ñì
Ë³âå ñòåãíî	66ñì	56ñì	55ñì	50ñì
Ïðàâà ãîì³ëêà	57,5 ñì	Íå ìîæëèâî âèçíà÷èòè	Íå ìîæëèâî âèçíà÷èòè	Íå ìîæëèâî âèçíà÷èòè
Ë³âà ãîì³ëêà	58ñì	34ñì	36ñì	28ñì

Îá´ðóíòóâàííÿ ïîïåðåäíüîãî ä³àãíîçó

Ä³àãíîç: çàêðèòèé óëàìêîâèé ÷åðåçâåðòëþæíèé ïåðåëîì ïðàâî¿ ñòåãíîâî¿ ê³ñòêè ç³ çì³ùåííÿì ³ â³äðèâîì ìàëîãî âåðòëþãà.

Ä³àãíîç ïîñòàâëåíèé íà ï³äñòàâ³: ñêàðã õâîðîãî íà òóïèé á³ëü â ä³ëÿíö³ ïðàâîãî êóëüøîâîãî ñóãëîáà, âåðõíüî¿ òðåòèíè ïðàâîãî ñòåãíà è â ì³ñö³ ïðîâåäåííÿ ñïèö³ Ê³ðøíåðà, ùî âèíèêàº ïðè íåçíà÷íèõ ðóõàõ ê³íö³âêîþ, íå ³ððàä³þº; àíàìíåçó õâîðîáè òðàâìà â ïîáóò³. Óïàâ ç³ ñõîäèíîê âëàñíîãî áóäèíêó íà ïðàâèé á³ê. Ïðè ñïðîá³ ï³äíÿòèñÿ â³ä÷óâ á³ëü â óñ³é ïðàâ³é íîç³, ï³ñëÿ ÷îãî âòðàòèâ ñâ³äîì³ñòü. Áðèãàäîþ ØÌÄ áóâ äîñòàâëåíèé â òðàâìàòîëîã³÷íå â³ää³ëåííÿ ÌË ¹8 äëÿ ãîñï³òàë³çàö³¿. Â ìàøèí³ ØÌÄ â³äìîâèâñÿ â³ä ìàí³ïóëÿö³é. Â ïðèéìàëüíîìó â³ää³ëåíí³ áóâ îãëÿíóòèé ÷åðãîâèì òðàâìàòîëîãîì: õâîðèé ñêàðæèâñÿ íà ãîñòðèé á³ëü â ä³ëÿíö³ ïðàâîãî êóëüøîâîãî ñóãëîáó. Á³ëü ïîñèëþâàëàñÿ ïðè ïàëüïàö³¿. Ïðè ñïðîá³ ïðîâåñòè ïàñèâí³ ÷è àêòèâí³ ðóõè, á³ëü ð³çêî ïîñèëþâàëàñü. Áóëà ïðîâåäåíà ðåíòãåíîãðàìà êóëüøîâîãî ñóãëîáà (Çàêëþ÷åííÿ: çàêðèòèé óëàìêîâèé ì³æâåðòëþæíèé ïåðåëîì ïðàâî¿ ñòåãíîâî¿ ê³ñòêè ç³ çì³ùåííÿì â³äëàìê³â ³ â³äðèâîì ìàëîãî âåðòëþãà.) Áóëî âèð³øåíî çðîáèòè îïåðàö³þ: íàêëàñòè ñêåëåòíå âèòÿãíåííÿ çà ãîðáèñò³ñòü ïðàâî¿ âåëèêîãîì³ëêîâî¿ ê³ñòêè ç âàíòàæåì 6 êã;

äàííèõ îá’ºêòèâíîãî îáñòåæåííÿ ïîëîæåííÿ ò³ëà âèìóøåíå. Status localis: Ïðàâà íèæíÿ ê³íö³âêà çíàõîäèòüñÿ â âèìóøåíîìó ïîëîæåíí³, îïîðíî- ðóõîâà ôóíêö³ÿ â³äñóòíÿ, ê³íö³âêà ðîòîâàíà íàçîâí³, âêîðî÷åíà. Â³çóàë³çóºòüñÿ « ãàë³ôå- ïîä³áíà» äåôîðìàö³ÿ. Ð³çêèé á³ëü, ê³ñòêîâà êðåï³òàö³ÿ ³ ïàòîëîã³÷íà ðóõîì³ñòü âèçíà÷àºòüñÿ ïðè ïàëüïàö³¿ âåðòëþæíî¿ ä³ëÿíêè. Ïðèñóòí³é ñèìïòîì «ïðèëèïëî¿ ï’ÿòêè». Ïóëüñàö³ÿ ìàã³ñòðàëüíèõ ñóäèí è ÷óòëèâ³ñòü øê³ðè ñòîïè çáåðåæåí³. Ïàëüïàö³ÿ ïðàâîãî êóëüøîâîãî ñóãëîáà áîëþ÷à. Àêòèâí³ ðóõè â³äñóòí³. Ïàñèâí³ ðóõè ð³çêî áîëþ÷³. Øê³ðà ïðàâîãî ñòåãíà áë³äà, ñàäíåíü ³ ðóáö³â íåìàº. Íàáðÿêó íåìàº. Ïîðóøåííÿ ôîðìè íåìàº. Ïðè ïàëüïàö³¿ âèçíà÷àºòüñÿ: òåìïåðàòóðà øê³ðíèõ ïîêðèâ³â ñòåãíà íîðìàëüíà, òóïèé á³ëü â ä³ëÿíö³ ïðàâîãî êóëüøîâîãî ñóãëîáà, âåðõíüî¿ òðåòèíè ïðàâîãî ñòåãíà è â ì³ñö³ ïðîâåäåííÿ ñïèö³ Ê³ðøíåðà, ùî âèíèêàº ïðè íåçíà÷íèõ ðóõàõ ê³íö³âêîþ, íå ³ððàä³þº. Ì’ÿê³ òêàíèíè íîðìàëüíî¿ êîíñèñòåíö³¿, ïóëüñàö³ÿ ³ ÷óòëèâ³ñòü äèñòàëüíèõ â³ää³ë³â íå ïîðóøåí³, âèçíà÷àºòüñÿ ïàòîëîã³÷íà ðóõëèâ³ñòü.

óëàìêîâèé ïåðåëîì ñòåãíîâà ê³ñòêà

Äîäàòêîâ³ äîñë³äæåííÿ

1. Çàãàëüíèé àíàë³ç êðîâ³. (07.10.13ð):

Ýð- 4,7×1012/ë, Hb- 150 ã/ë, ÖÏ 0,92, Ëåé- 10,2×109/ë, Ýî- 1%, ï — 7%, ñ — 74%, Ëô-16%, Ìíö — 21%, ÑÎÝ 4 ìì/÷.

Çàêëþ÷åííÿ: ëåéêîöèòîç ç çñóâîì ëåéêîöèòàðíî¿ ôîðìóëè âë³âî.

2. Çàãàëüíèé àíàë³ç ñå÷³.(07.10.13ð):

Êîë³ð- ñîëîìÿííî-æîâòèé.

Îá’ºì- 100,0 ìë.

Ù³ëüí³ñòü- 1.020.

Á³ëîê- 0,033 ã/ë.

Ïðîçîð³ñòü- ïðîçîðà.

Ýï³òåë³é ïëîñêèé- 1-3 â ïîë³ çîðó.

Ëåé- 2-4 â ïîë³ çîðó.

Ýð 1-3 â ïîë³ çîðó.

Çàêëþ÷åííÿ: íîðìà.

3.Á³îõ³ì³÷íèé àíàë³ç êðîâ³ (07.10.13ð):

á³ë³ðóá³í 15,0 ììîëü/ë, ñå÷îâèíà 7,5 ììîëü/ë, êðèàòèí³í 228, çàãàëüíèé á³ëîê 70,0 ã/ë,, Ê+ 3,7 ììîëü/ë, Na+ 135 ììîëü/ë, Ñà2+2,2 ììîëü/ë.

Çàêëþ÷åííÿ: íîðìà.

4.Êðîâ íà öóêîð (07.10.13ð):

5,2 ììîëü/ë

Çàêëþ÷åííÿ: íîðìà.

5. (07.10.13ð):

ãðóïà êðîâ³ 0(I)

Ðåçóñ-ïðèíàëåæí³ñòü Rh+

6.Êîàãóëîãðàìà(07.10.13ð):

ÏÒ²-95%

Ô³áðèí ïëàçìè- 3,55 ã/ë

Çãîðòàííÿ 4 õâ, ïî÷àòîê íà 1-³é õâèëèí³.

7.Èññëåäîâàíèå êðîâè íà ÐÂ(07.10.13ð):

Çàêëþ÷åíèå: ðåàêö³ÿ ïðåöèï³òàö³¿ íåãàòèâíà

8. R-ãðàôèÿ: Íà ðåíòãåíîãðàì³ â³ä 07.10.13ð. ïðàâîãî ñòåãíà â 2-îõ ïðîåêö³ÿõ: óëàìêîâèé ì³æâåðòëþæíèé ïåðåëîì ïðàâî¿ ñòåãíîâî¿ ê³ñòêè ç³ çì³ùåííÿì â³äëàìê³â ³ â³äðèâîì ìàëîãî âåðòëþãà

9.ÝÊÃ(07.10.13ð): Ðèòì ñèíóñîâèé, ïðàâèëüíèé. ×ÑÑ 88óä/õâ.

Çàêëþ÷åííÿ: íîðìà.

10. Ôëþîðîãðàôèÿ 07.10.13ð

Çàêëþ÷åííÿ: íîðìà.

Äèôåðåíö³éíà ä³àãíîñòèêà, îá´ðóíòóâàííÿ îñòàòî÷íîãî ä³àãíîçó

Îñòàòî÷íèé ä³àãíîç: çàêðèòèé óëàìêîâèé ÷åðåçâåðòëþæíèé ïåðåëîì ïðàâî¿ ñòåãíîâî¿ ê³ñòêè ç³ çì³ùåííÿì ³ â³äðèâîì ìàëîãî âåðòëþãà.

Ä³àãíîç ïîñòàâëåíèé íà ï³äñòàâ³:

ñêàðã õâîðîãî íà òóïèé á³ëü â ä³ëÿíö³ ïðàâîãî êóëüøîâîãî ñóãëîáà, âåðõíüî¿ òðåòèíè ïðàâîãî ñòåãíà è â ì³ñö³ ïðîâåäåííÿ ñïèö³ Ê³ðøíåðà, ùî âèíèêàº ïðè íåçíà÷íèõ ðóõàõ ê³íö³âêîþ, íå ³ððàä³þº; àíàìíåçó õâîðîáè òðàâìà â ïîáóò³. Óïàâ ç³ ñõîäèíîê âëàñíîãî áóäèíêó íà ïðàâèé á³ê. Ïðè ñïðîá³ ï³äíÿòèñÿ â³ä÷óâ á³ëü â óñ³é ïðàâ³é íîç³, ï³ñëÿ ÷îãî âòðàòèâ ñâ³äîì³ñòü. Áðèãàäîþ ØÌÄ áóâ äîñòàâëåíèé â òðàâìàòîëîã³÷íå â³ää³ëåííÿ ÌË ¹8 äëÿ ãîñï³òàë³çàö³¿. Â ìàøèí³ ØÌÄ â³äìîâèâñÿ â³ä ìàí³ïóëÿö³é. Â ïðèéìàëüíîìó â³ää³ëåíí³ áóâ îãëÿíóòèé ÷åðãîâèì òðàâìàòîëîãîì: õâîðèé ñêàðæèâñÿ íà ãîñòðèé á³ëü â ä³ëÿíö³ ïðàâîãî êóëüøîâîãî ñóãëîáó. Á³ëü ïîñèëþâàëàñÿ ïðè ïàëüïàö³¿. Ïðè ñïðîá³ ïðîâåñòè ïàñèâí³ ÷è àêòèâí³ ðóõè, á³ëü ð³çêî ïîñèëþâàëàñü. Áóëà ïðîâåäåíà ðåíòãåíîãðàìà êóëüøîâîãî ñóãëîáà (Çàêëþ÷åííÿ: çàêðèòèé óëàìêîâèé ì³æâåðòëþæíèé ïåðåëîì ïðàâî¿ ñòåãíîâî¿ ê³ñòêè ç³ çì³ùåííÿì â³äëàìê³â ³ â³äðèâîì ìàëîãî âåðòëþãà.) Áóëî âèð³øåíî çðîáèòè îïåðàö³þ: íàêëàñòè ñêåëåòíå âèòÿãàííÿ çà ãîðáèñò³ñòü ïðàâî¿ âåëèêîãîì³ëêîâî¿ ê³ñòêè ç âàíòàæåì 6 êã;

äàíèõ îá’ºêòèâíîãî îáñòåæåííÿ ïîëîæåííÿ ò³ëà âèìóøåíå. Status localis: Ïðàâà íèæíÿ ê³íö³âêà çíàõîäèòüñÿ â âèìóøåíîìó ïîëîæåíí³, îïîðíî- ðóõîâà ôóíêö³ÿ â³äñóòíÿ, ê³íö³âêà ðîòîâàíà íàçîâí³, âêîðî÷åíà. Â³çóàë³çóºòüñÿ « ãàë³ôå- ïîä³áíà» äåôîðìàö³ÿ. Ð³çêèé á³ëü, ê³ñòêîâà êðåï³òàö³ÿ ³ ïàòîëîã³÷íà ðóõîì³ñòü âèçíà÷àºòüñÿ ïðè ïàëüïàö³¿ âåðòëþæíî¿ ä³ëÿíêè. Ïðèñóòí³é ñèìïòîì «ïðèëèïëî¿ ï’ÿòêè». Ïóëüñàö³ÿ ìàã³ñòðàëüíèõ ñóäèí è ÷óòëèâ³ñòü øê³ðè ñòîïè çáåðåæåí³. Ïàëüïàö³ÿ ïðàâîãî êóëüøîâîãî ñóãëîáà áîëþ÷à. Àêòèâí³ ðóõè â³äñóòí³. Ïàñèâí³ ðóõè ð³çêî áîëþ÷³. Øê³ðà ïðàâîãî ñòåãíà áë³äà, ñàäíåíü ³ ðóáö³â íåìàº. Íàáðÿêó íåìàº. Ïîðóøåííÿ ôîðìè íåìàº. Ïðè ïàëüïàö³¿ âèçíà÷àºòüñÿ: òåìïåðàòóðà øê³ðíèõ ïîêðèâ³â ñòåãíà íîðìàëüíà, òóïèé á³ëü â ä³ëÿíö³ ïðàâîãî êóëüøîâîãî ñóãëîáà, âåðõíüî¿ òðåòèíè ïðàâîãî ñòåãíà è â ì³ñö³ ïðîâåäåííÿ ñïèö³ Ê³ðøíåðà, ùî âèíèêàº ïðè íåçíà÷íèõ ðóõàõ ê³íö³âêîþ, íå ³ððàä³þº. Ì’ÿê³ òêàíèíè íîðìàëüíî¿ êîíñèñòåíö³¿, ïóëüñàö³ÿ ³ ÷óòëèâ³ñòü äèñòàëüíèõ â³ää³ë³â íå ïîðóøåí³, âèçíà÷àºòüñÿ ïàòîëîã³÷íà ðóõëèâ³ñòü; äîäàòêîâèõ äîñë³äæåíü: â çàãàëüíîìó àíàë³ç³ êðîâ³ ïðèçíàêè çàïàëåííÿ — ëåéêîöèòîç ç çñóâîì ëåéêîöèòàðíî¿ ôîðìóëè âë³âî. R- ãðàôèñÿ: íà ðåíòãåíîãðàì³ â³ä 07.10.13ð. ïðàâîãî ñòåãíà â 2-îõ ïðîåêö³ÿõ: óëàìêîâèé ì³æâåðòëþæíèé ïåðåëîì ïðàâî¿ ñòåãíîâî¿ ê³ñòêè ç³ çì³ùåííÿì â³äëàìê³â ³ â³äðèâîì ìàëîãî âåðòëþãà.

Íà îñíîâ³ äèôåðåíö³éíî¿ ä³àãíîñòèêè ç ïåðåëîìîì øèéêè ñòåãíîâî¿ ê³ñòêè. Âåðòëþæí³ ïåðåëîìè ñòåãíîâî¿ ê³ñòêè (÷åðåç- ³ ì³æâåðòëþæí³ ïåðåëîìè) íà â³äì³íó â³ä ïåðåëîì³â øèéêè ñòåãíîâî¿ ê³ñòêè ìàþòü ïîçèòèâíó òðàâìàòîëîã³÷íó õàðàêòåðèñòèêó. Âåëèêà ïëîùà ïåðåëîìó, íåçíà÷íå çì³ùåííÿ â³äëàìê³â, äîáðå êðîâîïîñòà÷àííÿ ãóá÷àñòî¿ ñòðóêòóðè ê³ñòêè, íàÿâí³ñòü ïîâíîö³ííîãî îê³ñòÿ º çàïîðóêîþ øâèäêîãî çðîùåííÿ (2,5—3,5 ì³ñ). Ìåõàíîãåíåç òðàâìè ³ êë³í³÷íà ñèìïòîìàòèêà ìàéæå íå â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä òàêèõ ïðè ïåðåëîìàõ øèéêè ñòåãíîâî¿ ê³ñòêè. Ïåðåëîìè âåðòëþæíî¿ ä³ëÿíêè òðàïëÿþòüñÿ ÷àñò³øå ó ñòàðøèõ çà â³êîì ëþäåé.

Ïëàí ë³êóâàííÿ

1. Ñêåëåòíå âèòÿãàííÿ.

2. Àíàëüãåòèêè è äåñåíñèá³ë³çóþ÷à òåðàï³ÿ.

3. Îïåðàòèâíå ë³êóâàííÿ.

4. Ïðîòèçàïàëüíà òåðàï³ÿ.

5. Â³òàì³íîòåðàï³ÿ.

6. Çàãàëüíîçì³öíþþ÷à òåðàï³ÿ.

7. Ñèìïòîìàòè÷íà òåðàï³ÿ.

8. Ô³ç³îïðîöåäóðè.

9. Äèõàëüíó ã³ìíàñòèêó, ìàññàæ.

Îïåðàö³ÿ — ñêåëåòíå âèòÿãàííÿ 07.10.13ð. 02ãîä50õâ.

Ïðîâåäåííÿ ñïèö³ Ê³ðøíåðà ÷åðåç ãîðèñò³ñòü ïðàâî¿ âåëèêîãîì³ëêîâî¿ ê³ñòêè.

Ï³ñëÿ ïðîâåäåííÿ ïðîáè íà ÷óòëèâ³ñòü äî ë³äîêà¿íó è òðüîõðàçîâî¿ îáðîáêè îïåðàö³éíîãî ïîëÿ ðîç÷èíîì áåòàäèíà, ï³ä ì³ñöåâîþ àíåñòåç³ºþ Sol. Lidocaini 1%- 15 ìë ÷åðåç ãîðáèñò³ñòü ïðàâî¿ âåëèêîãîì³ëêîâî¿ ê³ñòêè ïðîâåäåíà ñïèöÿ Ê³ðøíåðà. Çìîíòîâàíà ñèñòåìà ñêåëåòíîãî âèòÿãíåííÿ ç âàíòàæåì ïî îñ³ 6 êã, â³äâåäåííÿ, äåðîòàö³ÿ. Íàêëàäåí³ àñåïòè÷í³ ïîâÿçêè íà ì³ñö³ ïðîâåäåííÿ ñïèö³.

Ïðè íåìîæëèâîñò³ óòðèìàííÿ â³äëàìê³â çà äîïîìîãîþ ñêåëåòíîãî âèòÿãíåííÿ, à òàêîæ ÿêùî õâîðèé íå â çìîç³ ïåðåíåñòè òðèâàëèé ë³æêîâèé ðåæèì, ïîêàçàíà îïåðàö³ÿ- ìåòàëîîñòåîñèíòåç. Äëÿ ô³êñàö³¿ â³äëàìê³â çàñòîñîâóþòü òðèëîïàòåâèé öâÿõ ³ç äîäàòêîâîþ á³÷íîþ íàêëàäêîþ. Îñòåîñèíòåç äîçâîëÿº ðàíî àêòèâ³çóâàòè õâîðèõ ³, òàêèì ÷èíîì, óíèêíóòè òÿæêèõ íàñë³äê³â, ÿê³ âèíèêàþòü ïðè òðèâàëîìó ë³æêîâîìó ðåæèì³.

Õâîðîìó ç ïåðøèõ äí³â ïðèçíà÷àºìî äèõàëüíó ã³ìíàñòèêó, ìàñàæ, ñèìïòîìàòè÷íå ë³êóâàííÿ ³ äîãëÿä äëÿ ïðîô³ëàêòèêè óñêëàäíåíü.

Íà 3-þ äîáó ï³ñëÿ îïåðàö³¿ õîä³ííÿ íà êîñòèëÿõ. Íà 14-16-ó äîáó çíÿòè øâè ³ âèïèñàòè.

Ùîäåííèê ñïîñòåðåæåííÿ

10.10.2013ð.

Ñêàðãè íà âèìóøåíå ïîëîæåííÿ ò³ëà, òóïó ïåð³îäè÷íó á³ëü â ä³ëÿíö³ ïðàâîãî êóëüøîâîãî ñóãëîáà, âåðõíüî¿ òðåòèíè ïðàâîãî ñòåãíà, ùî âèíèêàº ïðè ðóõàõ ê³íö³âêîþ, íå ³ððàä³þº, çàãàëüíó ñëàáê³ñòü.

Ç³ ñë³â õâîðîãî àïåòèò õîðîøèé. Âèïîðîæíåííÿ, ä³óðåç â íîðì³.

Çàãàëüíèé ñòàí çàäîâ³ëüíèé. Òåìïåðàòóðà ò³ëà 36.8 ° Ñ. Øê³ðà ³ âèäèì³ ñëèçîâ³ áåç îñîáëèâîñòåé. Ó ëåãåíÿõ äèõàííÿ âåçèêóëÿðíå, õðèï³â íåìàº. Òîíè ñåðöÿ ÿñí³, ðèòì³÷í³. Ïóëüñ 76 óä / õâ, ÀÒ 130/90 ìì. ðò. ñò. ßçèê âîëîãèé, ÷èñòèé. Æèâ³ò ïðè ïàëüïàö³¿ — ì’ÿêèé, áåçáîë³ñíèé. Ñêåëåòíå âèòÿãàííÿ ñïðàâíî.

11.10.2013ð.

Ç³ ñë³â õâîðîãî àïåòèò õîðîøèé. Âèïîðîæíåííÿ, ä³óðåç â íîðì³.

Çàãàëüíèé ñòàí çàäîâ³ëüíèé. Òåìïåðàòóðà ò³ëà 36.9 ° Ñ. Øê³ðà ³ âèäèì³ ñëèçîâ³ áåç îñîáëèâîñòåé. Ó ëåãåíÿõ äèõàííÿ âåçèêóëÿðíå, õðèï³â íåìàº. Òîíè ñåðöÿ ÿñí³, ðèòì³÷í³. Ïóëüñ 79 óä / õâ, ÀÒ 120/80 ìì. ðò. ñò. ßçèê âîëîãèé, ÷èñòèé. Æèâ³ò ïðè ïàëüïàö³¿ — ì’ÿêèé, áåçáîë³ñíèé. Ñêåëåòíå âèòÿãàííÿ ñïðàâíî.

Åï³êðèç

Õâîðèé, ____________, 1962 ðîêó íàðîäæåííÿ çíàõîäèòüñÿ íà ñòàö³îíàðíîìó ë³êóâàíí³ â ______________ ç ä³àãíîçîì: «Çàêðèòèé îñêîëêîâèé ÷ðåçâåðòåëüíèé ïåðåëîì ïðàâî¿ ñòåãíîâî¿ ê³ñòêè ç³ çì³ùåííÿì â³äëàìê³â ³ â³äðèâîì ìàëîãî âåðòëþãà «. Ïðè íàäõîäæåíí³ ïðîâåäåíà áëîêàäà ì³ñöÿ ïåðåëîìó, íàêëàäåíî ñêåëåòíå âèòÿæ³ííÿ ç âàíòàæåì 6 êã. Íà ðåíòãåíîãðàô³¿ çàäîâ³ëüíå ñòîÿííÿ â³äëàìê³â. Â³äëàìêè ô³êñîâàí³ áåç çì³ùåííÿ, ôóíêö³îíàëüíà â³ñü ïðàâèëüíà.

Ëàáîðàòîðí³ äàí³: çàã. àí. êð. (07.10.13ð): Ýð- 4,7×1012/ë, Hb- 150 ã/ë, ÖÏ 0,92, Ëåé- 10,2×109/ë, Ýî- 1%, ï — 7%, ñ — 74%, Ëô-16%, Ìíö — 21%, ÑÎÝ 4 ìì/÷. Çàãàëüíèé àíàë³ç ñå÷³(07.10.13ð): Êîë³ð- ñîëîìÿííî-æîâòèé. Îá’ºì- 100,0 ìë. Ù³ëüí³ñòü- 1.020.Á³ëîê- 0,033 ã/ë. Ïðîçîð³ñòü- ïðîçîðà. Ýï³òåë³é ïëîñêèé- 1-3 â ïîë³ çîðó.Ëåé- 2-4 â ïîë³ çîðó.Ýð 1-3 â ïîë³ çîðó. Á³îõ³ì³÷íèé àíàë³ç êðîâ³: á³ë³ðóá³í 15,0 ììîëü/ë, ñå÷îâèíà 7,5 ììîëü/ë, êðèàòèí³í 228, çàãàëüíèé á³ëîê 70,0 ã/ë,, Ê+ 3,7 ììîëü/ë, Na+ 135 ììîëü/ë, Ñà2+2,2 ììîëü/ë.

ÅÊÃ: (07.10.13ð): Ðèòì ñèíóñîâèé, ïðàâèë?