Абсолютні ознаки перелому

Абсолютні ознаки перелому thumbnail

Ознаками перелому є пошкодження структури і порушення цілісності кісткових тканин в скелеті людини. Перелом – це досить серйозна травма, викликана зовнішнім впливом, тиском на кістку, силою, що перевищує межі її міцності.

Причини

Причинами переломів можуть стати:

  • транспортні аварії;
  • попадання в завали різних порід;
  • падіння з висоти;
  • прямий удар;
  • травма, пов’язана із заняттями спортом;
  • перелом, викликаний втратою міцності кістки, в результаті захворювань.

Розрізняють механізми отримання травми. Це може бути поява перелому безпосередньо в місці дії сили (прямий) або розлом в близькості від місця тиску на кістку (непрямий). Травма часто здатна вивести на тривалий час звичного підвалини людини, позбавити його працездатності.

Ознаки

Симптоми перелому не завжди дають можливість точно встановити діагноз. У деяких випадках необхідна додаткова діагностика, допомагає його виявити. Невизначений характер ознак іноді призводить до помилкового діагнозу і у зв’язку з цим розрізняють абсолютні ознаки перелому (достовірні), які не викликають сумнівів у деформації цілісності кістки від тиску, і відносні (непрямі) – ті, що згодом діагностуються як забій.

Абсолютний ознака перелому кісток характеризується:

  • яскраво вираженим протиприродним положенням кінцівок;
  • рухливість кістки у характерному місці, на лінії пошкодження;
  • своєрідним хрустким звуком (крепітацією) при русі;
  • наявністю відкритої рани з помітно виділяється уламком кістки;
  • зміною довжини кінцівки;
  • втратою чутливості в шкірних покривах, викликаної розривом нервових стовбурів.

Якщо виявляються всі достовірні ознаки перелому або один з них, то можна з упевненістю діагностувати у хворого перелом.

Відносні симптоми переломів:

  • больовий синдром на місці дії, особливо при русі травмованої кістки, а також при осьовому навантаженні (при переломі гомілки натиснути область п’яти);
  • виник протягом короткого часу (від 15 хвилин до 2 годин) набряк місця перелому. Даний симптом не є точним, так як і удар може супроводжуватися набряком м’яких тканин;
  • поява гематом. Не відразу виявляється на місці травми, при пульсації місця є ознакою триваючого підшкірного кровотечі;
  • відсутність або зменшення рухливості пошкодженої кінцівки, повне або часткове обмеження функціонування травмованої або близько розташованої кістки.

Діагностуючи один з наведених симптомів не можна говорити про наявність перелому, оскільки вони також є і ознакою забиття.

Класифікація на абсолютні та відносні ознаки перелому допомагає, використовуючи знання симптомів, з повною точністю визначити, якому пошкодження схильний пацієнт, встановити ступінь тяжкості травми. При наявності непрямих ознак переломів необхідно додаткове рентгенівське обстеження, щоб встановити точний діагноз.

Види пошкоджень

Серед травм кістки можна визначити закритий або відкритий тип.

  • До відкритого відноситься наявність розриву м’яких тканин уламком кістки, утвореним у результаті травми. При цьому переломі спостерігається кровоточива рана, через яку помітний уламок пошкодженої кістки.
  • Закритий перелом характеризується відсутністю ушкоджень і ран, цілісності шкірних покривів.

Перелом може бути ускладнений зсувом одного або декількох уламків. Закриті переломи бувають одиничні, множинні і комбіновані. Відкриті – вогнепальними або без використання зброї.

По місцю розташування травми розрізняють:

  • перелом всередині суглоба (епіфізарний), призводить до руйнування зв’язок суглоба, капсули;
  • білясуглобовий (метафизарный);
  • розлом кістки на середній ділянці (діафізарний).

За ступенем тяжкості бувають:

  • типові;
  • складні переломи.

До другого типу відносять пошкодження внутрішніх органів, сильна кровотеча, зараження інфекцією і т. д.

Зовнішні та внутрішні прояви

Ознаками перелому є:

  • біль, що залежить від місця пошкодження кістки і знаходиться поблизу кількості нервових закінчень;
  • набряклість – проявляється в короткий проміжок часу після травми і призводить до зміни, зглаженості контурів кінцівки в області травми;
  • крововиливи, гематоми – у залежності від місця локалізації травми бувають – підшкірні, піднігтьові, міжм’язові, подфасциальные, поднадкостничные, внутрішньосуглобові;
  • зміна контуру кістки верхньої або нижньої кінцівки – розмір її залежить від величини пошкодженої ділянки або кута зміщення кісткових уламків;
  • порушення кровообігу і руху лімфи – відбувається при здавлюванні або розриві, що знаходиться поблизу великого кров’яного судини.

Перша допомога

Від правильності, умелости і грамотності надання першої допомоги при переломах залежить подальше якість життя травмованого пацієнта. Перше, що необхідно зробити свідку події – викликати бригаду «Швидкої допомоги», потім провести знеболення області травмування з допомогою препаратів місцевої або загальної анестезії.

Читайте также:  В травматологии при переломе позвоночника

При відкритому переломі кістки необхідно зупинити крововтрату і усунути за допомогою стерильної серветки попадання інфекції в рану.

Наступним етапом є знерухомлення (іммобілізація) пошкодженої кінцівки за допомогою підручних або спеціальних засобів. Доставка пацієнта до лікувального закладу.

Лікування

Лікування переломів здійснюється двома способами:

  • з проведенням хірургічної операції;
  • або консервативно.

Консервативне лікування включає щільне зіставлення кісткових відламків (репозицію). При цьому методі відбувається знеболювання ділянки травми, і лікар встановлює на вихідне природне місце зміщені пошкоджені кісткові тканини. Потім відбувається закріплення і знерухомлення кінцівки за допомогою спеціальних засобів, які служать надійною фіксацією, не приводить до різних ускладнень і дискомфорту пацієнта.

Хворий не може включитися в процес реабілітації і долучитися до виконання активних дій. Для цього потрібен деякий час.

До способів фіксації відносяться:

  • пов’язки, лангеты з гіпсу;
  • утримуючі шини;
  • скелетне витяжіння і т. д.

При показаннях до оперативного втручання необхідно стабілізувати загальний стан хворого, нормалізувати роботу внутрішніх органів. В процесі операції лікар через хірургічний надріз відновлює цілісність кістки, очищає м’які тканини від можливо утворилися осколків, фіксує кістку за допомогою металевих конструкцій – спиць, болтів, пластин.

Доктором призначаються спеціальні препарати, що містять кальцій, сприятливо впливають на утворення кісткової мозолі і сприяють швидкому загоєнню тканин. На прохання пацієнта, заснованої на його відчуттях, лікар призначає знеболюючі препарати, а також протизапальні мазі і креми.

Реабілітація

Існує маса методів відновлення функцій травмованої кістки, до них відносяться:

  • лікувальна фізкультура;
  • масаж;
  • збалансоване харчування;
  • санаторно-курортне лікування.

Під спостереженням лікаря-реабілітолога проходять заняття з реабілітації пацієнта згідно з індивідуально розробленим планом і необхідного в конкретному випадку комплексу вправ. Раціон харчування хворого в цей період повинен бути збагачений продуктами, які містять кальцій – молоко, сир, яйця, сир і т. д.

Наслідки

Діагностується перелом за допомогою рентгенографії, яка допомагає визначити дефект кістки, контур перелому, напрямок зміщення кісткових відламків, побачити вогнище локалізації травми. При ускладнених переломах для визначення точного діагнозу застосовують МРТ або комп’ютерну діагностику. Це дозволяє лікарю визначити складність перелому і стан, які знаходяться поблизу суглобів, визначити наявність внутрішніх розривів у м’яких тканинах. Це допоможе призначити найбільш ефективне лікування пацієнта.

В іншому випадку, неправильне або неточне діагностування може призвести до ускладнень або неприємних наслідків, тягне появу неправильного зрощення відламків і провідним до повторного відновлення пошкоджених кісток, а також утворення несправжніх суглобів і виникненню інфекцій у пошкоджених м’яких тканинах. Дані показники згодом призведуть до обмеженого способу життя травмованого пацієнта.

Процес одужання пацієнта з переломом кістки скелета багато в чому залежить від його настрою і точності виконання призначень лікаря. Лише в цьому випадку можлива повна і швидка реабілітація, нормалізація загального стану, відновлення втрачених функцій кістки, відновлення працездатності.

Источник

Діагностика травм проводиться на місці події

Перелом кістки – це повне або часткове руйнування її цілісності. Може розвиватися як при сильному навантаженні (травмі), так і внаслідок обмінних захворювань, при яких порушується міцність кісткової тканини.

Якщо в деяких випадках факт патології очевидна і не викликає сумнівів, то в інших вона вимагає ретельної діагностики. Абсолютні та відносні ознаки переломів ми постараємося виділити в нашому огляді і відео в цій статті.

Зміст статті

  • Трохи історії
  • Класифікація
  • Ознаки патології
    • Відносні (непрямі)
    • Абсолютні (достовірні)
  • Діагностика переломів у стаціонарі

Трохи історії

Перелом кістки – досить поширений вид травм. Проблема лікування цієї патології має велике значення як для окремого індивіда, так і для соціуму в цілому.

Практично у всіх людських цивілізаціях була присутня професія «костоправа» — спеціаліста, який займався відновленням поламаних кінцівок у людей і тварин.

Лікування травм – найдавніша з галузей медицини

Це цікаво. В результаті дослідження останків 36 неандертальців зі зламаними кінцівками було встановлено, що неефективне лікування отримали лише 11 з них. Це говорить про достатній рівень медичної допомоги при переломах навіть у первісному суспільстві.

На сьогоднішній день загальні принципи лікування кісткових травм схожі з тими, які використовувалися ще в часи античності. Однак сучасна хірургія дозволяє успішно відновлювати фізіологічну структуру кісток при складних травмах.

Читайте также:  Когда перелом копчика что нужно делать

Класифікація

Існують кілька параметрів, за якими можна ділити переломи. Основні способи класифікації патології представлені в таблиці нижче.

Таблиця: Поширені класифікації переломів:

КласифікаціяВидиЕтіологічна (причини виникнення)Травматичні (екзогенні)Патологічні (ендогенні) – викликані різними захворюваннями, при яких міцність кістки знижується, і виникають при мінімальному зовнішньому впливіЗа ступенем тяжкостіНеповні:

  • надломи;
  • тріщини.
Повні:

  • без зміщення;
  • зі зміщенням.
За формою та напрямом пошкодженняПоперечніПоздовжніРозтрощенняСкалковіКосіКлиновидніГвинтоподібніКомпресійніПо цілісності м’яких тканин і шкіриЗакритіВідкритіПо локалізації в межах кісткиДіафізарніЕпіфізарніМетафизарныеЗа течієюНеускладненіУскладнені:

  • кровотечею;
  • емболією;
  • травматичним шоком;
  • пошкодженням розташованих рядом соматичних органів;
  • приєднанням інфекції;
  • остеомієліт;
  • бактеріємією і сепсисом.

Види пошкодження кісток

Зверніть увагу! Особливо небезпечні переломи в літньому віці. Вони можуть розвинутися при значно меншій зовнішньої навантаженні і гояться значно довше.

Ознаки патології

У медицині виділяють відносні і абсолютні ознаки перелому. Якщо перші є орієнтовними і лише дозволяють запідозрити наявність кісткової травми, то другі підтверджують клінічний діагноз. Всі їх можна перевірити на місці отримання травми.

Відносні (непрямі)

До відносним ознаками переломів відносяться:

  • Посилення болю в місці пошкодження при спробі створити осьову навантаження. Наприклад, постукування по п’яті викличе різкий біль в нозі при переломі гомілки.
  • Порушення функцій. Будь навантаження на ушкоджену частину тіла стає неможливою, а рухливість зламаної руки або ноги різко скорочується.
  • Набряк – через деякий час з’являється в місці перелому. Цей симптом не має великої діагностичної цінності.
  • Гематома – виникає в зоні ушкодження.
  • Сильна біль – одна з ознак патології
    Ходити зі зламаною ногою не вийде
    На фото добре помітний набряк ноги потерпілого
    Гематома – частий супутник травм

    Важливо! Пульсуюча гематома – небезпечний ознака, що свідчить про триваючому кровотечі.

    Абсолютні (достовірні)

    До абсолютним ознаками перелому кісток належить:

    • патологічне зміна форми, неприродне розташування кінцівки;
    • патологічна рухливість: рука або нога може згинатися там, де немає суглоба;
    • крепітація (специфічний хрускіт) – відчувається рукою при дослідженні зони ушкодження;
    • візуалізація кісткових відламків в рані.

    Тут сумнівів у діагнозі не виникає

    Діагностика переломів у стаціонарі

    Незважаючи на те, що достовірні і відносні ознаки переломів вже дозволяють поставити діагноз, після надання невідкладної допомоги потерпілого слід доставити у найближчий травматологічний пункт, де його огляне лікар.

    При підозрі на пошкодження кістки медична інструкція передбачає проведення рентгенівського дослідження, яке є стандартним методом діагностики перелому і дозволяє точно встановити локалізацію, вид і інші особливості патології.

    При цьому «правильна» (цінна з діагностичної точки зору) рентгенограма повинна відповідати наступним умовам:

    • наявність на знімку двох суглобів вище і нижче області пошкодження;
    • створення зображення у двох проекціях – прямій і боковій.

    Ціна рентген-дослідження кінцівки у приватній клініці коливається від 1500 до 2000 р.

    Тільки в цьому випадку дослідження можна вважати повноцінним і адекватним, а можливість діагностичної помилки – мінімальною.

    Таким чином, описані вище ознаки перелому допоможуть діагностувати патологію безпосередньо на місці події. Незважаючи на те, що відносні симптоми визначаються і при інших травмах (ударах, вивихах та ін), в поєднанні з абсолютними (або навіть за їх відсутності) вони можуть свідчити про розвиток перелому. Весь комплекс ознак допомагає встановити вірний діагноз, який підтверджується рентгенографією.

    Источник

    Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

    Хірургічне лікування перелому кута нижньої щелепи. Фіксація кісткових уламків пластинами. Принципи остеосинтезу — стабільність (нерухомість уламків, що створює умови для зрощення кісток) та функціональність.

    Запит «Перелом» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

    Перело́м (лат. fractura) — часткове або повне порушення цілісності кістки, яке спричинює вплив на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення[1].

    Класифікація[ред. | ред. код]

    Класифікація за пошкодженням зовнішніх покривів тіла[ред. | ред. код]

    • відкритий перелом (шкіра у ділянці перелому пошкоджена)
    • закритий перелом (шкіра у ділянці перелому не пошкоджена)

    Класифікація за формою кісткових уламків[ред. | ред. код]

    • поперечні
    • косі
    • гвинтоподібні
    • скалкові
    • роздроблені

    Класифікація за порушенням цілісності кістки[ред. | ред. код]

    • повні
    • неповні
    Читайте также:  Отек лучезапястного сустава после перелома

    Класифікація за зміщенням[ред. | ред. код]

    • зміщені, зміщені з «вколоченням»
    • незміщені

    Класифікація за кількістю переломів[ред. | ред. код]

    • одиночні
    • множинні

    Діагностика[ред. | ред. код]

    Є відносні і абсолютні ознаки перелому, відносні є орієнтовними, і дозволяють лише запідозрити травму даного типу. Абсолютні ознаки підтверджують факт перелому, і дозволяють відрізнити його від інших, схожих за клінічними ознаками травм.

    На місці травми[ред. | ред. код]

    Основними ознаками перелому є:

    • сильний біль
    • набряк
    • синець
    • крепітація уламків (хрускіт)
    • патологічна рухливість
    • вкорочення сегменту
    • несправжній суглоб у віддаленому періоді
    • деформація кістки (кінцівки)
    • порушення функцій кістки (кінцівки)

    У стаціонарі[ред. | ред. код]

    Діагноз встановлюють за допомогою рентгенологічного дослідження.

    Перша допомога при переломах[ред. | ред. код]

    При всіх видах переломів повинна бути проведена транспортна іммобілізація (знерухомлення).
    Фіксація проводиться готовими шинами або пов’язкою з використанням підручних матеріалів (палки, дошки тощо). Фіксація створює максимальний спокій ділянки перелому, що попереджує подальшу травматизацію м’яких тканин гострими уламками кісток та вторинне зміщення уламків, а також зменшує біль та, відповідно, можливість поглиблення больового шоку.

    Транспортна шина повинна фіксувати не менше двох суглобів, поєднаних з місцем перелому (вище та нижче).

    При переломі плечової та стегнової кісток потрібна фіксація трьох суглобів (променевозап’ястковий суглоб при переломі плеча, гомілковий — при переломі гомілки). При транспортуванні постраждалому стараються ввести наркотичні анальгетики(наприклад: морфін).

    При відкритих переломах під час транспортної іммобілізації вправлення кісток не проводять. На рану накладають стерильну пов’язку. При артеріальній кровотечі накладають джгут.

    У лікувальному закладі після обстеження постраждалого приймають рішення про подальше лікування. Найчастіше проводять репозицію (співставлення та відновлення фізіологічного положення) уламків, а потім накладають відповідний тип гіпсової пов’язки (наприклад: лонгету). Для лікування переломів застосовують різні лікувальні методи: шинні та гіпсові пов’язки, скелетне витягування, оперативне лікування за допомогою різних видів імплантів швів, цвяхів, гвинтів, пластинок. Хірургічним лікуванням переломів є остеосинтез. Остеосинтез виконують за допомогою металевих пластин (металоостеосинтез), стрижнів, апаратів зовнішньої фіксації, або спиць та серкляжів (репозиційний).

    При відкритому переломі проводять первинну хірургічну обробку та лікування рани. Вводять протиправцеву сироватку, антимікробні препарати.

    Зростання кісток[ред. | ред. код]

    Зламана кістка починає процес відновлення одразу після перелому. Зростання перелому проходить три головні стадії.

    Утворення згустку[ред. | ред. код]

    Спочатку кров збирається в кінцях зламаної кістки, утворюючи в’язку масу у вигляді згустку. Зі згустку утворюються волокна, які стають основою для наростання нової кісткової тканини.

    Заповнення згустку[ред. | ред. код]

    Незабаром клітини, які загоюють кістки — остеокласти і остеобласти, — заповнюють згусток. Остеокласти починають згладжувати зазубрені краї кістки, а остеобласти заповнюють проміжок між її кінцями. Через кілька днів з цих клітин формується гранулярний міст, який зв’язує кінці кістки.

    Формування кісткового мозолю[ред. | ред. код]

    Через 6-10 днів після перелому гранулярний міст з клітин стає кістковою масою, яка називається мозолем. Вона крихка і при різкому русі може зламатися. Ось чому зламана кістка під час загоєння повинна бути нерухомою. Пізніше мозоль перетворюється на тверду кістку.

    Зрощення кістки[ред. | ред. код]

    Через 2-9 тижні, за новими кровоносними судинами починає надходити кальцій до проблемної ділянки, що сприятливо впливає на кісткову тканину. Цей процес-окостеніння, з’єднує зламані елементи кістки. Кістка вважається загоєною, по проходженню всіх етапів, і стає міцною. Хоча пошкоджену ділянку можна звільнити від гіпсу, для остаточного одужання
    необхідно близько року.

    Щоб кістки швидше зрослися, необхідно точно слідувати вказівкам фахівця і дотримуватися обережності, в іншому випадку, може порушити процес загоєння. Це може сприяти неправильному зростанню кістки, поряд з погано проведеною операцією по складанню уламків і непрофесійної консультацій фахівця.

    Джерела[ред. | ред. код]

    • Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984. (С.?)

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. ↑ S.T. Marshall; B.D. Browner (2012) [1st. Pub. 1956]. Chapter 20: Emergency care of musculoskeletal injuries. У Courtney M. Townsend Jr. Sabiston textbook of surgery: the biological basis of modern surgical practice. Elsevier. с. 480–520. ISBN 978-1-4377-1560-6. (англ.)

    Посилання[ред. | ред. код]

    • Перелом не зростається 7 років: що робити?
    • Скільки зростається кістка після перелому[неавторитетне джерело]

    Источник